15–16 жовтня 2009 року на спільне запрошення Об’єднання директорів державних органів з питань медіа Німеччини (DLM) та регіонального управління з питань приватного телерадіомовлення і нових медіа Саксонії (SLM) у Дрездені відбувалося 30-те засідання Європейської платформи регуляторних органів (European Platform of Regulatory Authorities, EPRA).
У роботі засідання брали участь делегати з 41-ї країни Європи, представники Європейської Комісії, Ради Європи та Європейської аудіовізуальної обсерваторії. Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення на цьому засіданні представляли заступник голови Юрій Плаксюк та член Національної ради Віталії Шевченко.
Основними темами для обговорення стали проблеми імплементації Директиви з питань аудіовізуальних послуг та зміни до Європейської конвенції про транскордонне телебачення. Найбільшу увагу було приділено питанню «Нелінійні послуги: еволюція ринку та виклики у сфері регулювання».
Учасники засідання наголошували, що ще кілька років тому послуги медіа та зв’язку розглядалися як окремі галузі, які застосовували аналогові технології. Впровадження цифрових технологій фактично призвело до стирання між ними меж, даючи можливість передавати голос, інформацію та відео через одну й ту саму платформу. Саме завдяки такому конвергентному процесу стало можливим передавати відео контент через персональний комп’ютер або мобільний телефон. Проте залишається невирішеним питання надання кінцевому споживачеві високоякісних послуг, оскільки зазвичай зображення невисокої якості й відео сигнали регулярно перериваються через обмежені можливості електронних комунікаційних мереж.
Зазначалося, що вихід на міжнародний рівень мереж наступного покоління (Next Generation Networks, NGNs), які включають у себе таку широкосмугову інфраструктуру, як волоконно-оптичний кабель, остаточно завершить процес поєднання секторів медіа та зв’язку, завдяки чому один оператор буде спроможний надавати повний спектр послуг кінцевому споживачеві й працювати в режимі «one stop shop». Отже, на сьогодні NGNs – це пріоритетний напрямок розвитку і для учасників ринку, і для урядів європейських країн.
Враховуючи ці структурні зміни, Директива з питань аудіовізуальних медіа послуг ставить перед регуляторами нові завдання, наголошуючи, що нові технології передачі аудіовізуальних медіа послуг вимагають відповідного пристосування регуляторів до впливу структурних змін, розповсюдження інформації, комунікаційних технологій (ІСТ) та технологічного розвитку на бізнесові моделі, особливо на фінансування комерційного мовлення, забезпечення оптимальних умов конкуренції, відповідних нормативних рамок та культурної різноманітності для європейських інформаційних технологій. Імплементація цих вимог на національному рівні та їх відповідна міждержавна координація залишаються нині головними завданнями для європейських регуляторів.
Під час засідання три робочі групи одночасно обговорили питання політичної реклами, самореклами та медіа плюралізму. Однією з найбільш актуальних тем стало обговорення щодо визначення критеріїв розмежування політичної реклами та повідомлень про діяльність урядів (що може бути цікавою темою для широкої європейської громадськості), застосування особливих вимог до фінансування урядових програм (передач) та механізмів доступу до ефіру дрібніших учасників політичного процесу. Так, наприклад, у Швеції і Данії таке питання на сьогодні не є важливим. В Австрії повідомлення про діяльність уряду кваліфікується, як некомерційна реклама. У Німеччині актуальнішим є питання розмежування критеріїв соціальної реклами (реклама, що застосовується у соціальному контексті зазвичай неприбутковими організаціями) та політичної реклами.
Чітко визначені критерії політичної реклами виборчим законодавством Боснії і Герцеговини. Відповідно до статті 16 закону про вибори цієї країни повідомлення про діяльність уряду або інформація щодо постійної діяльності урядовців дозволяється лише в рамках програм новин та інформаційних програм, але без згадування їхнього членства в політичних партіях, або як кандидатів у час виборів. У Великій Британії діє заборона на політичну рекламу на телебаченні й радіо повсякчас, у тому числі й у виборчий період. Така заборона не має винятків – реклама не може демонструватися, якщо повністю або частково містить політичний контекст. Критерій «політичний» чітко визначений законодавством Великої Британії (частина 321 закону про комунікації 2003): «вплив на громадську думку з будь-якого суперечливого питання, або спроба змінити будь-які політичні чи виконавчі рішення або політику і у Великобританії… ». Що стосується урядових повідомлень, то дозволяється висвітлювати не спірні питання, які становлять суспільний інтерес.
Також країни-члени EPRA поділилися своїм досвідом щодо деяких аспектів самореклами. Згідно з Директивою з питань аудіовізуальних послуг (Directive 97/36/EC) самореклама – це певна форма реклами, за допомогою якої мовник просуває свій власний продукт, послуги програми або канали, хоча анонси, що містять частини програм, повинні розглядатися, як програми. Проте, самореклама – це новий і відповідно невідомий феномен і вимоги щодо неї можуть бути предметом перегляду й подальшого вивчення.
Ще одна робоча група ознайомилася з методологією моніторингу медіа концентрації та медіа плюралізму. Ці теми неодноразово піднімалися на засіданнях EPRA: 2000 року в Парижі, 2002 року в Любляні, 2004 року в Стамбулі та 2007-го в Празі. На сьогодні питання моніторингу (як методології на національному та загальноєвропейському рівнях) є одним з ключових питань, які обговорюються у Раді Європи та Європейській Комісії. У листопаді 2008 року група експертів Ради Європи оприлюднила звіт про «Методологію моніторингу медіа концентрації та різноманітності медіа контенту». Загалом моніторинг медіа плюралізму поєднує 166 показників – правових, економічних та соціальних. Кожна сфера ризику відповідає окремому виміру медіа плюралізму: плюралізму медіа власності, плюралізму медіа жанрів, культурному плюралізму, політичному плюралізму та географічному плюралізму в медіа. Крім того, сфери ризику розглядають базові (правові) гарантії для медіа сектору, такі як захист свободи слова, незалежний нагляд та медіа грамотність. Показники також охоплюють різні стадії медійного ланцюга: подача, розповсюдження та використання.
Також учасники засідання обговорили проблеми практичного застосування регуляторами вимог Директиви, реєстрації та ліцензування нових аудіовізуальних медіа послуг, необхідності проведення внутрішніх і зовнішніх тренінгів для здійснення відповідної міждержавної координації та співробітництва між регуляторними органами.
Наголошувалося і на необхідності вивчення та використання нового технічного обладнання та автоматизованих процесів для здійснення моніторингу аудіовізуальних медіа послуг, що надаються на web-основі, а також методології здійснення такого моніторингу (наприклад, вживати дії після надходження скарги, або здійснювати вибіркові перевірки тощо).
Наступне 31-ше засідання EPRA відбудеться 5–7 травня 2010 року в Барселоні (Іспанія) на запрошення Каталонської ради з аудіовізуальних питань.
Источник: Пресс-служба НацРади з Питань Телебачення і Радіомовлення
|
