На тлі світового розвитку інтернет-ТБ Україна – біла пляма. Сервісів для сonnected TV одиниці, як і інтернет-сервісів: на підході проект «України», «1+1» від ідеї відмовився.
У майбутньому телебачення буде так чи інакше зрощене з інтернетом - у цьому вже мало хто сумнівається. І щороку з'являються десятки платформ із величезним масивом відеоконтенту. Під питанням лише спосіб монетизації.
На території СНД бум інтернет-телевізійних проектів спостерігається в Росії. В Україні глядачі повним ходом скуповують телевізори, підключені до інтернету, але дивитися їм поки що нічого: додатки для smart TV робить лише канал «24». З незалежних ОТТ-платформ можна згадати хіба що Divan.TV компанії AVentures Capital.
Дещо більше активності у традиційному інтернеті. На додачу до вже наявних напівпіратських кіно- і відеоплатформ у гру готуються вступити великі медіакомпанії: у середині травня свій інтернет-відеосервіс запустить «Медіа Група Україна». Але стримують телевізійників піратські реалії. «1+1» від ідеї створити власний відеозал в інтернеті відмовився: з таким обсягом порушень прав інтелектуальної власності комерційна перспектива залишається туманною.
Сonnected TV
За дослідженням британської консалтингової компанії Digital TV Research, проведеним у 40 країнах світу, до 2016 року кількість телевізорів із функцією підключення до інтернету (сonnected TV, smart TV) зросте до 551 млн (порівняно зі 124 млн у 2010 році), що становить 43% домогосподарств. Однак станом на 2016-й власники лише 8,9% телевізорів активно користуватимуться можливістю заходити в інтернет через телевізор. Роль лідера прогнозують Південній Кореї, де у 15% домогосподарств регулярно робитимуть це.
В Україні частка телевізорів, підключених до інтернету, стрімко зростає. За даними компанії GfK Ukraine, яка здійснює моніторинг роздрібних продажів електроніки і фототехніки, з 857 831 проданих у 2010 році в Україні телевізорів із пласким екраном 38 347 мають можливість виходу в інтернет. Цифри, які називають самі виробники, у кілька разів більші.
Продукту для сonnected TV українські компанії пропонують мало. Наприкінці 2011 року додаток для LG smart TV розробив і впровадив телеканал новин «24». Тепер сервіс «Новини 24» йде в комплектації до всіх телевізорів LG з підтримкою технології smart TV. Наразі, каже генеральний директор каналу Роман Андрейко, канал передав на реєстрацію додаток новин для Samsung і вже готує аплікацію футбольної тематики «Футбол 24». Додатки дозволяють переглядати останні сюжети, формувати стрічку новин за тематикою, мають функцію пошуку за ключовими словами тощо.
За словами Романа Андрейка, вартість розробки додатку - кілька десятків тисяч доларів. Наразі, каже він, аплікаціями користуються по кілька тисяч людей щодня. Але рекламодавці поки не готові працювати з таким невеликим охопленням, тож комерційної віддачі проект ще не має.
Втім, пан Андрейко впевнений, що буквально за кілька років охоплення зросте до привабливої для рекламодавців аудиторії. Він рахує так: в Україні 16 млн домогосподарств із телевізорами. Термін експлуатації одного телевізора - 7-8 років, тобто щороку українці мають купувати близько 2 млн приймачів. Не всі можуть собі дозволити пристрої високого цінового сегменту, але якщо принаймні 20% екранів таки матимуть інтернет-доступ, то обсяг ринку виходить на цифру 400 тис. телевізорів із доступом до інтернету щороку. «І це і є телебачення майбутнього. Якби ви спробували, то вже ніколи не схотіли б повертатися до звичайного способу перегляду», - вважає гендиректор «24». Нагадаємо, рівень проникнення широкосмугового доступу до інтернету за результатами 2011 року становить близько 5,3 млн домогосподарств (дані iKS-Consulting).
У світі до запуску власних додатків починають звертатися великі продакшни, зацікавлені у використанні своїх величезних бібліотек. Британський продакшн All3Media запускає на територіях Великобританії і США послугу VOD, компанія вже уклала угоди з Samsung і LG - лідерами напряму connected TV у світі і в Україні.
ОТТ
Технологія ОТТ - коли за допомогою приставки (сет-топ-боксу) можна переглядати певний відеоконтент, запропонований платформою, - дала поштовх до появи в Україні таких операторів, як Divan.TV.
Divan.TV наразі пропонує фільми, серіали й пакети телеканалів - безкоштовні і платні, починаючи від 22 грн. Автор і власник Divan.TV Андрій Колодюк зауважує, що платформа перш за все має зацікавити інтернет-канали. «Завдяки появі Divan.TV будь-який нішевий канал може вести мовлення не тільки в інтернеті, а й потрапити разом з іншими телевізійними каналами на телевізор до користувача... у них (нішевих каналів. - ТК) з'являються нові можливості монетизації, можливість стати більш рентабельними і скласти умовну конкуренцію телеканалам, отримати доступ до аудиторії телеглядачів», - каже автор проекту.
За словами Колодюка, Divan.TV має відношення вже більш ніж до 140 телевізійних каналів, і цей список постійно розширюється: «До того ж, крім телевізійних та інтернет-каналів, Divan.TV вперше дасть можливість багатьом правовласникам продавати фільми, музику, ігри і т. д. Наразі наша загальна база становить більше 5000 тисяч, і ми маємо намір довести її до 20 000, як, наприклад, в американської компанії Netflix». Проект працює в тестовому режимі, наразі в нього більше тисячі абонентів, які користуються сервісом безкоштовно. Divan.TV вже з'явився на медіаплеєрах AURA HD, MAG 200 і MAG 250, а найближчими місяцями з'явиться на LG Smart TV.
Про окупність Divan.TV говорити рано, каже Андрій Колодюк, оскільки триває тестовий етап. Але бізнесмен упевнений, що рентабельності буде досягнуто в порівняно короткі терміни, причому не тільки для самого Divan.TV, а й для його партнерів і правовласників.
Опитані «Телекритикою» канали не змогли сказати, чи вважають представленість у пакетах Divan.TV перспективною і на яку рентабельність розраховують, бо не знали, що вони там є. Так, гендиректор М1 Валентин Коваль нічого не знає про співпрацю з платформою (хоча М1 є у платному пакеті), а Роман Андрійко взагалі не зміг пригадати такої назви у списку дистрибуторів чи партнерів «24».
Джерело: Digital TV Research
Тренд ОТТ по всьому світу вже підхопили такі гіганти, як Amazon.com, Inc., Apple Inc., Blockbuster Inc., Comcast (Fancast), Disney, BBC (I-Player), Google /YouTube, Hulu, Microsoft Corporation, Netflix, Inc. (Online Video Service), Sonic Solutions (CinemaNow), Sony (OTT Service), Yahoo! Inc. (Video Service).
В Аргентині уряд навіть розробив державну ОТТ-платформу Contenidos Digitales Abiertos (CDA), яка надаватиме безкоштовний доступ до серіалів, телепрограм, фільмів вітчизняного виробництва, пише nextvlatam.com.
Найвідоміші сервіси, що працюють через приставки, - AppleTV і GoogleTV. За допомогою AppleTV можна дивитися продукт каналів ABC, Fox, Disney та BBC America, а також заходити в онлайнові телесервіси Netflix, YouTube, Flickr. Платформа Google на ОС Android виявилася менш вдалою за AppleTV, і компанія змушена була її доопрацьовувати.
Інтернет-майданчики відео
Основним трендом інтернет-телебачення у світі сьогодні є те, що великі відеохостинги, такі як YouTube і Vimeo, перетворилися з майданчиків аматорського відео на готове рішення доставки і монетизації контенту, зауважує Андрій Колодюк. Це означає, що будь-хто може відкрити свій інтернет-телеканал.
Найбільші світові інтернет-платформи, подібно до ефірних каналів, уже почали розмежовувати сфери роботи. Netflix сильніший у кіно, Hulu Plus дає доступ до найсвіжіших телешоу різних каналів. Одні платформи пропонують багату добірку шоу ефірних мовників, інші концентрують увагу на контенті власного виробництва.
Google оголосив про запуск телевізійних каналів на платформі YouТube ще навесні 2011 року, однак заявлені 100 каналів із унікальним контентом поки що залишаються планами. Тим не менше сам YouТube помітно оновлюється, вочевидь, готуючи «червону доріжку» для нових мовників: з'явилася функція пошуку, окремі канали отримали власні сторінки.
В Україні, констатує керівник департаменту інтернет-проектів групи «1+1» Вадим Осадчий, розвиток інтернет-телебачення відстає не лише від світової картини, а й від динаміки інтернет-ринку як такого: «Хтось уже пробує щось робити, а хтось тільки вивчає перспективи... Думаю, в найближчі рік-два ми побачимо велику кількість нових проектів у цій сфері. В Україні велика кількість інтернет-проектів і стартапів, які перебувають у "світових трендах". Але, на жаль, не можу цього сказати про інтернет-телебачення».
Група «1+1» вивчала перспективність створення власної VOD-платформи в інтернеті. Але, за словами генерального директора групи Олександра Ткаченка, після прорахунку усіх «за» і «проти» стало зрозуміло, що такий проект в Україні не піде, принаймні, його буде складно монетизувати з огляду на проблеми із захистом прав інтелектуальної власності: «Ми розглядали найбільші світові сервіси - Hulu, Netflix. Але коли зіставили свої задуми з обсягами інтернет-піратства в Україні, то зрозуміли, що ця історія веде в нікуди».
Директор із медіабізнесу СКМ Катерина Лапшина рік тому розповіла «Телекритиці», що група «Україна» хоче запустити відеоплатформу з доставки відео через інтернет. 14 травня група офіційно презентує цей проект, під який створено спеціальну юридичну особу - «Діджитал Скрінз». За словами Катерини Лапшиної, в Україні ще не було жодної якісної пропозиції в цій сфері: «Есть мелкие игроки, бесконечные пираты, с которыми мы будем бороться, но легального разумного предложения для пользователя нет». Медіагрупа планує наповнити відеосервіс ліцензійним кіно та іншим контентом. Бізнес-модель проекту - комбінація трьох блоків: безкоштовного контенту, передплати і VOD.
У сусідній Росії спостерігається бум інтернет-телебачення, де онлайн-платформи не тільки активно ретранслюють ефірний продукт, але й взялися за власне виробництво. Приміром, російський сервіс Corbina.TV пропонує власний ексклюзивний контент за рубриками «Бизнес», «Авто», «Отдых», «Креатив» тощо. Інтернет-портал «Планета Онлайн» одразу дає доступ до кількох тематичних онлайн-каналів: сімейно-дитячого «Барбарики.ТВ», кінотематики «Премьера.ТВ», туристичного «Твтур.ТВ», каналу відпочинку «Релакс ТВ», каналу про здоров'я «Доктор Градус».
«У Росії банально більше інвесторів і вільних грошей. Тому там конкуренція вища. Причому конкуренція не тільки проектів, але і конкуренція інвесторів за хороші проекти», - пояснює Вадим Осадчий.
Існують різні шляхи організації бізнесу інтернет-телебачення. Одні гравці пропонують основну масу контенту безкоштовно (наприклад, Hulu), роблячи акцент на розміщенні реклами, інші (як Netflix) працюють за передплатою.
Британський оператор BSkyB заявив про запуск улітку 2012-го конкурентної для американського Netflix послуги Now TV, яка буде доступна передплатникам завдяки будь-яким пристроям, підключеним до інтернету. Бізнес-модель Now TV являє собою систему вільних платежів, коли користувач може як разово замовити контент, так і оформити передплату.
Російська платформа ЯTV надає можливість платним каналам самим обирати - транслювати свій продукт із рекламою чи без: «У зв'язку з тим, що безкоштовні сервіси надаються користувачам при наявності реклами під час трансляцій, у платних телеканалів є можливість вимкнути рекламу, або увімкнути монетизацію, що дозволить отримувати відсоток від розміщуваної на каналі реклами. Використовуючи сторонні рекламні мережі (AdRiver, Begun, GoogleAds), можна монетизувати власний контент, інтегруючи рекламу поверх трансляцій», - зазначається на сайті ЯTV.
Спірним питанням залишається вид цієї реклами, оскільки саме через банальні телевізійні ролики велика частина глядачів відвернулася від традиційного ТБ.
Источник: telekritika.ua
|
