«Україна має талант» - лише в другу, якщо взагалі не в третю чергу найуспішніше та найяскравіше телевізійне видовище цього сезону не тільки на каналі СТБ, а взагалі на вітчизняному телебаченні. В першу чергу воно повинно знадобитися аналітикам ринку українських телевізійних розваг і загалом - аналітикам української масової культури, яка, хочеться вірити, не лише поволі формується, а й колись сформується. Результати голосування мусять стати надбанням широкої громадськості. Кожен окремий результат треба аналізувати. І вже потім, виходячи з цього, вираховувати: яка ж сама розвага потрібна не абстрактній більшості людей, а одній третині саме українців. Адже гала-концерт шоу «Україна має талант» дивилося більше 11 мільйонів глядачів. Що, навіть за примітивними підрахунками на калькуляторі, становить третю частину населення нашої країни.
Навіть попри відверту затягнутість гала-концерту він не зіпсував загального враження від шоу та його учасників. Мою глядацьку втому компенсувала притаманна лише українцям підленька думка: я тут, удома в кріслі, мучуся, але їм там, у залі, теж тяжко... До речі, саме ця втома від перегляду бачених уже номерів укупі з невідомо для чого, нехай і ексклюзивно, запрошеним переможцем «Євробачення» Олександром Рибаком, змазала враження від оголошення переможця першого сезону. Ксенія Симонова, майстриня з пісочної анімації, стала гривневою мільйонеркою, як на мене, цілком заслужено. Проте саме розуміння того, що в мистецтві пісочної анімації з дівчиною ніхто з учасників шоу не змагався, вже налаштувало вашого автора на ймовірність перемоги саме цієї мисткині. Переконаний: у своїх прогнозах я був не одинокий.
Зате друге місце і 100 тисяч гривень на розвиток таланту викликало справжній шок. Трансвестит Артем Семенов з Дніпропетровська, про здібності якого Ігор Кондратюк висловився: «Ніяк не зрозумію, це талант чи збочення», якого журі залишило в півфіналі після тривалих вагань, зовсім несподівано пройшов у десятку, і з іще більш невідомих причин ледь не зірвав фінальний джек-пот. Хоча проти нього були співаки й танцюристи - дорослі та зворушливі діти, а також силові жонглери, екстремальні велосипедисти, пародисти, ковтачі шпаг, мазохісти та купа інших супергероїв. Тим не менше, Україна вибрала дівчину, яка не веселила та навіть не розважала своїми мистецькими номерами, натомість змушувала навіть моє цинічне серце тьохкати (а люди в залі дружно плакали, не соромлячись сліз), і людину непевної статі. Хоча, поза сумнівом, Артем Семенов талановитий. Але травесті-акторів таки більше, ніж пісочної анімації. Відповідно, талант Семенова - не унікальний.
До чого я веду? А до того, що змагання від півфіналу до фіналу намалювали яскраву і, на жаль, однозначну картину вподобань суто українського глядача. Які або треба змінювати, (бо не можна ж так зовсім себе принижувати одноманітними вподобаннями, та ще й ТАКИМИ!), або, навпаки, на які треба рівнятися і під які підлаштовуватися. Бо наслідування саме таким вподобанням дасть гарантований позитивний результат.
Отже, чому та кому українці віддають перевагу. До півфіналу за глядачів вирішували професіонали - Влад Яма, Слава Фролова та Ігор Кондратюк. З номерів художньої самодіяльності вони обирали найбільш серйозні, оригінальні та перспективні в плані шоу та видовища. Та коли ця чудова трійця фахівців перестала мати право вирішального голосу, вже в першому півфінали з'ясувалося: наш народ у більшості своїй не згоден із професіоналами. Українці віддавали перевагу такій спокійній, такій домашній, такій своїй огрядній домогосподарці Юлії Кувшиновій, виділивши її серед десяти більш серйозних та навіть у чомусь більш агресивних у своєму бажанні перемогти талантів. Уже після першого туру стало ясно: українці - індивідуалісти. Вони в масі своїй не командні гравці, а отже - не віддають голоси за команди, колективи, навіть за дуети. Є цьому інше пояснення: в колективі люди губляться, тоді як особистість завжди працює соло, її простіше помітити. Але все ж таки мені здається: ті, хто голосували, підсвідомо уявляли на місці свого улюбленця себе. І більшість глядачів, таким чином, не уявляє, як може проявити себе в єдиній команді однодумців.
Далі: у більшості півфіналів за результатами глядацьких голосувань перемагали жінки та молоді дівчата. Чоловіча історія кохання, розказана велосипедистом-екстремалом Віталієм Чвановим, не надихнула сентиментальний український народ. Бо, по-перше, чоловіча, по-друге - екстремальна. Супермени тут, може, й ходять, але до фіналу не доходять. Не даремно Дмитро Халаджі відмовився від участі в півфіналі на користь акробатичного дуету «АртВан» - але хлопці все одно загубилися під час «свого» півфіналу, хоча й виступали першими! Перемога в спільному з ними півфіналі Артема Семенова підтверджує тяжіння українців саме до таких людських типажів. Ні, це ми на словах прагнемо сильної руки, а на ділі боїмося міцних та сильних. Це стосується і нашої влади: обрав же колись український народ сентиментального консервативного Віктора Ющенка своїм президентом...
Нарешті, наші сльози, якими «Україна має талан» завдячує Ксенії Симоновій. Талановито. Оригінально. Неповторно - навіть не намагайтесь повторити це. Ексклюзивно. І, тим не менше, це не весело і не життєствердно. Дивлячись на пісочну анімацію, хочеться медитувати, а не діяти, приймати якісь рішення. Словом, шоу Ксенії Симонової - для тих, хто обирає для себе пасивний спосіб життя та ще й любить пустити з цього приводу щедру сльозу. Дівчина обіцяє щось веселеньке, хочеться вірити, буду чекати, та поки реальність така: найталановитішою людиною України стала молода жінка, яка змусила всіх нас щиро плакати.
Мені не хочеться вірити, що ми - такі. Мені важко прийняти, що талант у результаті свого прояву повинен наганяти смуток та журбу. Мені прикро, що «чоловічі» історії та «чоловічі» формати в Україні не приживаються. Але все одно найкращий результат будь-якого проекту - парадоксальний результат.
А парадокс у тому, що найкращим виступом телевізійного видовища став камерний авторський номер. І це - проти всіх законів шоу, тим більше - телевізійного, комерційного, масового. Тішить хіба що одне: шоу-бізнесом мистецтво, показане Ксенією Симоновою, не стане. Тоді як виступ Артема Семенова, як на мене, шоу-бізнес чистої води.
Источник: Телекритика
|
