З демонстрації російського серіалу «Школа» на нашому телебаченні можна було б скандалу й не робити
Я вже собі це уявляю. Який плач і скрегіт зубів здійметься серед оборонців телевізійної цноти! Що нам, мовляв, бригади, зони і мєнтов не вистачало, щоб на додачу до цього всього дивитися чорнуху з життя прищавих кацапчуків. І що це все, мовляв, назнімала для розваги аматорською камерою з плеча якась дура-шмаркачка з проколотим носом, а ми маємо дивитись. І ви що, не бачили попередніх її фільмів, вони ж усі такі, це вона якісь комплекси і психотравми лікує за наш рахунок. І що хтось глядить додолу й бачить лайно й тільки лайно, а не те, як гарно в лайні відбиваються зорі. І взагалі, куди тільки дивиться Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі?
А тут іще, ніби на зло державним моралістам, нема до чого причепитись: найжорсткіша еротика - поцілунок із язиком, найбрутальніша лайка - «придурок», насильства теж практично немає, якщо не рахувати ляпаси і штурхани. Заборонити, здається, не вийде. Доведеться оперувати місткими, але не юридичними поняттями - бруд, гидота.
Що серіал скандальний, це факт очевидний: на батьківщині він спричинив багатомегабайтну полеміку, яку можна дотепер спостерігати в російських ЗМІ й особливо у блогосфері. А ось те, що він «заборонений», - це вже повна дурниця й рекламний трюк для привертання уваги. Це ж треба, два десятки серій прокрутили у прайм-тайм по найцентральнішому російському державному телебаченню, і тут раптом він став забороненим. Якщо його справді не повернуть в ефір, то хіба що через те, що якась мікросхема у Плані Путіна перегоріла. Путінська Росія - вже досить зріла і стабільна система, яка не має потреби переконувати своїх громадян у тому, що все чудово, наганяти позитивчику, як це бездарно намагались робити наші «державники». Їй уже не страшно визнавати, формулювати, дозувати і навіть, якщо треба, гіперболізувати соціальні проблеми. Особливо такі споконвічні й нерозв'язувані, як проблема батьків і дітей - невідповідність кожного нового покоління до моральних норм та вимог попереднього. Ні про відсутність у державі опозиції і політики як такої, ні про залежність від експорту енергоносіїв, самі розумієте, ніхто серіалів не зніматиме, це нудно і не прикольно.
Ні, серйозно, навіщо нам ця «Школа»? У нас навіть короткометражний міні-серіал «Дитсадок» із Іриною Фаріон у головній ролі поставив на вуха всю блогосферу. Мало який блогер не висловився, а кілька знайомих мені вразливих мамусь урочисто заприсяглися, що їхнє дитя тепер ніколи не переступить поріг дитсадка. Це ж, якщо вони подивляються «Школу», то й до школи своїх дітей не пустять. І домашнє навчання теж ховає в собі страшні небезпеки, - «Школою»-таки доведено. То що ж їхнім бідолашним дітям, взагалі без освіти жити?
Одні будуть затято доводити, що серіал занадто натуралістичний, себто все аж надто як у житті, можна було реальність трошки й пом'якшити, - інші стверджуватимуть, що теж у школі вчились і нічого подібного там не було, а творці «Школи» просто безбожно згустили барви. Що характерно, і ті, й інші абсолютно праві, просто мають різний досвід, різне сприйняття й по-різному вибіркову пам'ять.
«Этот сериал вымарает всех школьников в грязи. У меня есть знакомые старшеклассники. Они в шоке. Говорят: "Всякое бывает в школе, но не до такой же степени! Зачем нас зверьми-то выставлять?"», - пише людина. І права ж!
Те саме стосується іншого питання, з якого не уникнути полеміки - чи в наших школах усе так само, як у російських. Тут домішане ще й питання національної гордості та ідентичності. Зрозуміло, що творці фільму зібрали типажі, подекуди узагальнені до карикатурності; в реальному житті, напевно, аж такої їх концентрації не трапляється, але крім того нічого перебільшеного, як на мене, у фільмі нема. Але й «правдивість» його перебільшувати не варто.
Чи потрібно нам тут ще раз повторювати те, що вже сформулювали росіяни? Цей їхній крик душі: «там же ни одного нормального героя нет!». Справді, ось у наші часи були герої як герої - Павлик, - ну, гаразд, нехай не Павлик Морозов, але - Павка Корчагін! Молода гвардія! Невловимі месники! А з кого вони тепер братимуть приклад, - із цієї, яка сфотографувалась голою й виклала знімки в інтернеті, чи з того, який шантажує свого батька?
Не ввести в «Школу» жодного позитивного героя було воістину жорстоким рішенням авторів. Налякані громадяни кілограмами пишуть листи на телебачення, вимагаючи захистити їхніх дітей від згубного впливу серіальної шпани. Адже їхні діти подивляться й самі будуть як оті. На заперечення, що, мовляв, краще хай дитина дивиться по ящику, як курять траву і трахаються у презервативі, ніж піде колотися ширкою й трахатись без презерватива, категорично не реагують. Їхнє дитя - ангел.
«Я хорошо знаю школьную жизнь моей дочери, которая учится в 9-м классе обшеобразовательной школы. То, что показано в анонсах, абсолютно не соответствует реальности. Показали молодое быдло, возможно автору не повезло с консультантами или в жизни (со школой), возможно, где-то такое есть, но мне не известно. Аморально допускать детей к просмотру этой чернухи. Воспитывать нужно на положительных примерах», - сказано ж вам!
До речі, шановні батьки, якщо раптом виникне така проблема, не панікуйте: краще дати дитині надивитись того серіалу до оскоми. Насправді Валерія Гай Германіка і компанія заклали у свій продукт конячу дозу дидактизму, рівномірно розподіленого між серіями, тому незабаром юні глядачі неодмінно скумекають: цей крутий гопник насправді просто козел, ця розкішна чікса - невпевнена в собі й порожня, ця - не жорстока, а просто заплуталась і налякана, товстий не такий вже й лох, а цей, який спочатку здавався втіленням зла, насправді до сліз зворушливо піклується про свою хвору маму. І вчителі всі теж хочуть як краще, і батьки стараються як можуть, навіть той алкоголік. У певний момент починаєш здогадуватись, що все це неминуче скінчиться солодкаво-конструктивним фіналом, можливо, у форматі якогось державного проекту на газпромівські бабки - зробімо нашу школу кращою і все таке інше. Після чого настає неминучий передоз естетикою, колоритом і образною системою серіалу, й жвавий азарт змінюється млявим інтересом - чим воно там усе в них закінчиться. Це, звичайно, не спрацює у випадку, якщо козлячо-придуркувата поведінка гопників, скінхедів, малолітніх злочинців, крізь чиї машкари з часом прозиратиме розумне, добре й вічне, вже є ідеалом і взірцем для вашої дитини. Тут, боюся, нічого не допоможе, чиїсь діти виростають козлами й гопниками, бо така їхня доля.
Кому потрібна «Школа» на українському телебаченні? Каналу «1+1», щоб заробити рейтинги? Не факт, що вийде, адже продукт непростий, орієнтований ніби й на молоду аудиторію, але не обов'язково влаштує як її, так і рекламодавців. Державі, щоб картинно заборонити серіал і самоствердитися, ось ми, мовляв, які круті оборонці суспільної моралі? Не схоже. Шанувальникам мелодрам і ситкомів? Бігме, це зовсім не їхнє: камера труситься і зазирає під спідниці, очі втомлюються від незвичних планів і техніки зйомки, актори некрасиві, не дуже професійні, інколи за них стає ніяково. Тим, кому після президентських виборів немає об що почесати язика на лавочці біля під'їзду? Хіба що. Плюватимуться як верблюди, писатимуть відкриті листи, але й дивитимуться, бо як не подивишся, що ж тоді обговорювати?
Кому вона точно не потрібна, так це тинейджерам. Фіксований час, перерва на рекламу посередині, по одній серії на день... А-атсто-ой! Та ще й незручно в присутності дорослих таке дивитись. Можуть виникнути зайві запитання. Усе, що треба, вони скачають із торентів і переглянуть тоді, коли схочуть, стільки серій, скільки схочуть, і без будь-якої реклами. А ті, кому батьки не дозволяють користуватись інтернетом, підуть у гості до тих, кому дозволяють, й однаково все, що треба, подивляться. Власне, вже цим займаються. Можливо, навіть замість уроків!
Источник: Телекритика
|
