На Closer to Van Eyk вівтар можна роздивитися як у складеному, так і у розгорнутому вигляді, побачивши навіть найменші тріщинки, а інфрачервоне та рентгенівське просвічування дає змогу бачити більш ранні промальовки, сховані під пізнім шаром фарби. MS відзняв для вас декілька епізодів вівтаря.
Closer to Van Eyk – спільний цифровий проект Королівського інституту культурної спадщини (Royal Institute for Cultural Heritage), бельгійського проекту із популяризації фламандського мистецтва Lukasweb та Брюссельського університету Vrije Universiteit Brussel.
«Глядачі можуть змінювати масштаб зображення настільки близько, що побачать найменші дерева і вікна собору, не більше за тріщини, якими покрився Гентський вівтар, починаючи із завершення роботи у 1432 році. Фрагмент із кров’ю, що ллється із грудей жертовного ягняти, може бути зібльшено настільки, що перед нашими очами з’явиться гігантський кривавий водоспад», – відзначає проведену епічну роботу з макрофотографії The New York Times.
Загальнодоступність такої роботи повинна стимулювати появу інших арт-проектів, у яких мистецтво зустрічається із сучасними технологіями, висловлює сподівання викладач історії мистецтв у Queen’s University, Кінгстон, Онтаріо, Рон Спронк (Ron Spronk).
Гентський вівтар було освячено 6 березня 1432 року, напис на ньому свідчить, що роботу розпочав «величніший з усіх» Х’юберт ван Ейк (Hubert van Eyck), а завершено «другим у мистецтві», його братом Яном (Jan van Eyck).
Вівтар складається з 24 панелей, обидві сторони яких покрито живописом, і представляє собою сюжетну панораму як у закритому, так у і розгорнутому вигляді. При цьому розгорнутому вигляді вівтар в два рази більший, ніж у закритому.
На зовнішній стороні зображено донатора та його дружину, котрі моляться перед статуями Іоанна Хрестителя та Іоанна Богослова.
У розгорнутому вигляді вівтар демонструє Бога-Отця, з короною у ногах, яка демонструє вищість над усіма царями, навколо нього – Богоматір та Іоанн Хреститель, завершують ряд фігури Адама і Єви.
1934-го року було викрадено панель вівтаря «Праведні судді», у чому перед смертю зізнався житель Генту Арсен Куденріт. Панель так і не було знайдено, і у 1945-му її замінили на копію.
Під час другої світової війни нацисти ховали вівтар у одній з покинутих шахт, звідки його дістали та повернули 1945 року до Бельгії солдати американської армії.
Источник: mediasapiens.kiev.ua
|
