 Професійні об’єднання, що представляють та захищають інтереси медіа та рекламного ринку України висловлюють стурбованість ситуацією, що склалася із забороною реклами ліків.
Законопроектом №5339 від 12.11.2009 пропонується внести зміни до Законів України «Про рекламу» та «Про лікарські засоби» з метою введення заборони реклами лікарських засобів.
Станом на сьогодні практики застосування таких обмежень не існує у жодній з розвинутих країн світу. Чинне законодавство України та підписані міжнародні угоди передбачають лише заборону реклами лікарських засобів, які вживаються та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря, а також ряд вимог та обмежень щодо змісту реклами лікарських засобів, що є стандартом максимально достатнього обмеження реклами лікарських засобів у країнах Європи та інших розвинутих країнах.
Також важливо розуміти, що реклама є інструментом підвищення обізнаності споживачів щодо асортименту продукції, що присутня на ринку. Таке обмеження, на нашу думку, обмежує право споживачів на доступ до необхідної їм інформації про властивості лікарських засобів, можливості та варіанти як лікування, так і профілактики захворювань і ґрунтується на хибному уявленні, що громадяни беззастережно довіряють рекламі і не здатні аналізувати інформацію, що у ній подається.
Більш того, заборонивши рекламу ліків як джерело отримання інформації щодо доступних товарів і послуг на ринку, споживач зможе отримувати таку інформацію переважно лише від працівників медицини чи фармацевтичних закладів, які, на жаль, не завжди є кваліфікованими та об’єктивними. Таким чином, введення заборони реклами ліків може певним чином вступити у колізію з передбаченим Конституцією України правом на здоров’я.
Ще одним ключовим фактором є те, що реклама є важливим інструментом розвитку будь-якого ринку надання товарів та послуг, і відіграє важливу роль у підвищенні конкуренції у галузі.
Реклама лікарських засобів, послуг, фармацевтичної продукції - це значна частина доходів ЗМІ усіх форм власності. Причому ця реклама розміщується в ЗМІ, націлених як на споживачів з середніми та високими доходами, так і на людей з низькими доходами. До того ж, реклама фармацевтичних препаратів - це одна з небагатьох категорій реклами, які менш за інших постраждали від кризи. Заборона цієї реклами призведе до ДУЖЕ ВЕЛИКИХ втрат галузі ЗМІ, зокрема до закриття друкованих видань.
Так, за даними моніторингової компанії «Моніторинг ЗМІ», реклама фармацевтичних препаратів є третьою за обсягами реклами у друкованих ЗМІ (див. таблицю 10 сегментів з найбільшими обсягами реклами у 2009 році). Заборона цієї реклами призведе до нічим не скомпенсованих втрат видавничих компаній. Відповідно, можна прогнозувати закриття приблизно 30% тих друкованих видань, які сьогодні ще зводять кінці з кінцями.
Отже, заборона такої реклами тотожна забороні на існування для, приблизно, 30% друкованих видань.
ТАБЛИЦЯ: 10 сегментів з найбільшими обсягами реклами в друкованих ЗМІ у 2009 році. Дані компанії «Моніторинг ЗМІ».
Автор законопроекту не навів жодних даних досліджень або фактичних обставин, які б обґрунтовували необхідність введення таких обмежень, а оскільки практики введення такої заборони, як вже зазначалося, не існувало у інших країнах, то наслідки прийняття таких обмежень передбачити неможливо.
На нашу думку, запропоновані законопроектом зміни навряд чи зможуть досягнути поставленої його ініціатором мети, завдавши непропорційно більшої шкоди праву громадян на отримання інформації, рекламному ринку та фармацевтичній галузі загалом.
Наразі забороною реклами лікарських засобів не можна буде підмінити поняття, та закрити очі на відсутність відповідної системної комунікації з боку держави та Міністерства охорони здоров'я щодо профілактики, диспансеризації, щеплень та пропаганди фізкультури та спорту.
На нашу думку, для того, щоб виправити ситуацію, описану авторами законопроекту необхідно усунути більшу частину препаратів з продажу без приписів лікаря, але здається вирішити справжню проблему нікого не цікавить, адже заборона реклами – це публічний популістський захід, який зручний для політиків, але який не принесе користі ні споживачам, ні засобам масової інформації.
З щирими сподіваннями у перемогу здорового глузду,
Всеукраїнська Рекламна Коаліція (Лазебник Максим)
Індустріальний Телевізійний Комітет (Котенко Катерина)
Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси (Погорєлов Олексій)
Незалежна Асоціація телерадіоМовників (М’ясникова Катерина)
Источник: Пресс-служба Індустріального Телевізійного Комітету
|
