Підбір спікерів та навідні запитання дозволяють ведучим ток-шоу спрямовувати дискусію в потрібному для влади руслі. Політики та чиновники, присутні в студії, частіше за все закривають очі на таку практику й самі вдаються до відвертої брехні. Про прийоми Савіка Шустера, Євгенія Кисельова та брехню опозиціонерів і представників влади – в огляді маніпулятивних технологій у політичних ток-шоу за 27 травня – 3 червня 2011 р.
«Телекритика» вирішила повернутися до аналізу «Великої політики» після двох поспіль програм (27 травня та 3 червня), у яких представники різних органів влади мали нагоду подати свою версію важливих подій. У цих програмах Євгеній Кисельов знову продемонстрував «дива» інтелектуальної гнучкості та вибірковості пам’яті. І це, звісно, суттєво вплинуло на порушення прав громадян-глядачів отримувати критично-аналітичний погляд на важливі події в країні.
Зокрема, 27 травня Генеральний прокурор Віктор Пшонка всій країні пояснював, у чому різниця між затриманням Тимошенко й арештом Тимошенко.
Всупереч своїм словам на зустрічі з послами держав ЄС та заявам свого першого заступника Кузьміна, поширеним у ЗМІ, Пшонка стверджував, що рішення про арешт Тимошенко взагалі не було. З його слів у «Великій політиці» випливало, що Тимошенко і БЮТ самі «придумали» версію про арешт, щоби привернути увагу до слідчих дій.
При цьому найбільшим головним болем Генпрокурора, який, очевидно, і змусив його з’явитися в ефірі «Великої політики», стала «язикатість» одного із західних дипломатів, який чітко вказав на те, що Генпрокурор підтвердив можливість арешту Тимошенко.
Незважаючи на те, що цитоване в ЗМІ джерело з іноземного посольства було анонімним і це давало привід владі поставити його під сумнів, Віктор Пшонка в студії Євгенія Кисельова дав «задній хід». Він навіть спростував той факт, що зустріч була присвячена виключно справі Тимошенко. Всупереч даним анонімного іноземного джерела, Пшонка наголосив на тому, що розглядалося й питання утримання під вартою Юрія Луценка.
При цьому Пшонка не висловив жодних застережень щодо публікації цілком протилежних відомостей у друкованих та електронних ЗМІ. «Забув» нагадати Пшонці про цю вкрай незручну інформацію і Євгеній Кисельов. Натомість він кілька разів за допомогою навідних запитань, не вказуючи джерел своїх припущень та інформації, давав Генпрокурору можливість поширювати вигідну для слідства версію подій навколо затримання Тимошенко та зустрічі з іноземними послами.
Всі ці спроби згладити гострі кути та обійти гострі запитання замість того, щоби прямо заявити, що нічого з поширеного в ЗМІ насправді не відбувалося і не говорилося, свідчило якраз про нещирість Генпрокурора, який прагнув ввести глядачів «Інтера» в оману, та про сервільність ведучого Кисельова, який у цьому Пшонці активно допомагав.
Більше того, Кисельов застосував прийом вилучення з контексту слів Пшонки про аудит діяльності Тимошенко, щоби принагідно згадати епізод зі зловживаннями при закупці вакцин і виграною Українською державою справою в суді американського штату Орегон завдяки здійсненому аудиту.
Далі за допомогою чергового навідного питання Кисельов ніби намагається «відвести» вину від Тимошенко на дрібніших чиновників. Проте Пшонка ловить цей пас і підкреслює, не наводячи жодних юридичних аргументів, що і до цього тендеру має причетність Тимошенко, оскільки діяли її підлеглі. Тут варто наголосити, що хвилиною раніше Пшонка жодним чином не згадав нинішнього прем’єра Миколу Азарова як так само винного і причетного до злочинів затриманих високопосадових чиновників нинішнього уряду.
Чомусь такої вибірковості у ставленні до різних політиків «не помітив» і такий досвідчений та уважний інтерв’юер, як Євгеній Кисельов.
«Коммерсант-Украина», 25.05.2011
«В то время как представители "Батькивщины" блокировали выезды из Главного следственного управления и делились с журналистами своими подозрениями относительно ареста Юлии Тимошенко, протокольные службы ГПУ обзванивали диппредставительства западных стран, приглашая дипломатов на встречу с генеральным прокурором Виктором Пшонкой. В числе приглашенных оказались послы США, Германии, Франции, Великобритании, Италии, Швеции, стран – соседей Украины – Польши, Венгрии, Румынии, а также глава представительства Евросоюза. Часть посольств не смогла так срочно отреагировать на приглашение и была представлена на уровне заместителей глав дипмиссий.
Беседа с генпрокурором продолжалась больше часа и, как рассказали Ъ дипломаты на условиях анонимности, практически полностью была посвящена ситуации с задержанием Юлии Тимошенко. "Например, вопрос о Юрии Луценко даже не поднимался", – сообщил один из участников встречи. Виктор Пшонка рассказал дипломатам, что вчера утром возможность ареста госпожи Тимошенко была вполне реальной. "Он сослался на решение Печерского суда, о котором мы на тот момент уже знали из информационных агентств. А поскольку был суд, то это – независимое решение, не зависящее от прокуратуры. О мотивации суда нас не уведомили", – пояснил Ъ дипломат логику генпрокурора.
Впрочем, глава ГПУ поспешил заверить представителей посольств, что следователь не будет реализовывать предоставленную судом возможность. "Пшонка отметил, что ареста не будет. По его словам, между Тимошенко и следователем уже достигнута соответствующая договоренность, сделка", – рассказал один из собеседников Ъ. Тимошенко в обмен на это пообещала продолжать сотрудничество со следствием. Необходимость встречи с послами в ГПУ объяснили широким резонансом, который вызвало в мире уголовное дело в отношении Юлии Тимошенко. "То, какое значение сегодня придается этому уголовному делу, то, насколько оно политизировано, а также то, какое значение этому делу придают европейские демократические институты, и обусловило необходимость такого общения",– пояснил позже Ъ первый заместитель генпрокурора Ренат Кузьмин.
Сразу же после встречи с послами в Генпрокуратуре прошел экстренный брифинг господина Кузьмина, который курирует деятельность Главного управления по расследованию особо важных дел. Он сообщил, что Юлии Тимошенко предъявлено обвинение в превышении власти и служебных полномочий при подписании газовых контрактов. "Думаю, что в течение часа следственные действия будут завершены, после чего Тимошенко сможет беспрепятственно покинуть здание следственного управления", – заявил господин Кузьмин. Он подтвердил, что в понедельник Печерским райсудом было принято решение о задержании Юлии Тимошенко и ее доставке в суд для изменения меры пресечения с подписки о невыезде на содержание под стражей. "Такое решение суда есть, и оно может быть выполнено, – сказал Ренат Кузьмин. – Но сегодня расследование уголовного дела фактически закончено, и следствие не видит необходимости в аресте Тимошенко"».
«Інтер», «Велика політика», 27.05.2011
«…Євгеній Кисельов, ведучий: А дипломаты?
Віктор Пшонка, Генеральний прокурор України: Дипломаты — это моя инициатива. А дипломатов. Когда я увидел истерию по этому вопросу, особенно заявления всех, кто поддерживал Тимошенко в этой ситуации и выдумывал домысел, я счел необходимым пригласить дипломатов европейских стран во вторник, 24 мая, пришли на встречу со мной. Они пришли по моему приглашению, я спокойно объяснил всю ситуацию и ответил на все вопросы.
Євгеній Кисельов, ведучий: А что они хотели услышать?
Віктор Пшонка, Генеральний прокурор України: Конечно, были вопросы по всем уголовным делам. Были разные вопросы. Я ответил на них — и этим завершилась встреча. То, что где-то описывалось, что этот приход дипломатов в ГПУ помог избежать Тимошенко ареста — это чистый вымысел.
Євгеній Кисельов, ведучий: А что говорили дипломаты? Насколько я понимаю, дипломаты выражали озабоченность и говорили о том, что преследование Тимошенко, даже если она виновата, являются избирательным правосудием.
Віктор Пшонка, Генеральний прокурор України: Были такие вопросы, поэтому я коротко прокомментировал ситуацию, по каким статьям и каков состав преступления у Тимошенко. Я постарался убедить их, что никакой избирательности нет, что на сегодня в Украине идет активная борьба с коррупцией и для ГПУ все равны перед законом — то ли это прошлое руководство, то ли это нынешнее. Сегодня, кстати, чиновникам высокого уровня возбуждено 26 уголовных дел, с них 19 — прошлого правительства и 7 — уже нынешнего. На одной из пресс-конференция я серьезно предупредил чиновников нынешнего правительства, что те же следователи будут допрашивать чиновников нынешнего правительства, если они так же будут воровать бюджетные деньги, если будут злоупотребления и повышения власти. Думаю, в каком-то плане это профилактирует нынешних чиновников.
Євгеній Кисельов, ведучий: Все-таки, очень многие не могут избавиться от ощущений, что когда ведется дело в отношении бывшего премьера-лидера оппозиции, в этом есть политическая составляющая.
Віктор Пшонка, Генеральний прокурор України: Никакой избирательности нет. Есть совершение преступления. И по нему должна быть дана юридическая оценка. Есть материалы, которые пришли в ГПУ. Они собраны счетной палатой, КРУ, СБУ, МИД — о злоупотреблении и нарушении. Следователь должен принять только два решения — возбудить уголовное дело или принять решение об отказе о возбуждению. Действующее законодательство в нашем государстве обязывает проверять прошлое правительство, его финансовую деятельность контролирующими ведомствами. Нашли ряд нарушений. Собрали этот материал, представили. В дальнейшем экспертные заключения, выводы специалистов, расследования — доказательства подтвердились.
Євгеній Кисельов, ведучий: Вот был аудит и результатом этого аудита было возбуждено дело в американском суде в штате Орегон. 19 млн долларов отсудило государство украинское у компании, которая была посредником в закупе вакцин на Украине.
Віктор Пшонка, Генеральний прокурор України: Это действительно реальный иск и он удовлетворен. И Украина по рассмотрению иска получит 19 млн долларов.
Євгеній Кисельов, ведучий: А в оппозиции говорят, что это все Зиновий Мытник виноват, бывший министр здравоохранения, который тогда, будучи заместителем министра, отвечал за закупки.
Віктор Пшонка, Генеральний прокурор України: Виноваты чиновники правительства. Они работали под руководством Тимошенко. Вы сказали об аудите. У нас шесть материалов аудита, в т.ч. и по закупке вакцин. Все привело к тому, чтобы снова были по завышенным ценам растрачены денежные средства государства. Сегодня это уголовное дело расследует МВД, арестованы три подследственных. Всего проходит обвиняемых, из них — 2 чиновника высокого ранга. Более того, этот пример подтверждает то, что до рассмотрения судом уже в гражданском порядке признана правильность направления следствия уголовного дела.
Євгеній Киселев, ведучий: А правда ли, что на встрече с дипломатами о деле Ю. Луценко вообще не шла речь?
Віктор Пшонка, Генеральний прокурор України: Задавали мне эти вопросы. Откровенно».
Чергова порція маніпуляцій від «Інтера» чекала на глядачів 3 травня, коли в студії обговорювали питання багатостраждальної пенсійної реформи. Можна зрозуміти ведучого, який намагається спиратися на певні відомі та авторитетні джерела чи міжнародний досвід, коли йдеться про таке системне і спеціальне питання, як особливості й проблеми пенсійної реформи. Оскільки ведучий ток-шоу не може бути спеціалістом у всьому одразу.
Проте важко зрозуміти, чому замість цього чи заміть запросити в студію профільних фахівців, ведучий починає ставити зручні та навідні питання. Оскільки єдиним результатом такого спілкування може бути лише створення враження «фаховості» і «професійності» влади, а також приховування незручних та важливих подробиць планів чи дій влади.
Зокрема, такі навідні запитання від Кисельова прозвучали щодо обмеження спецпенсій. У результаті, чіткої однозначної відповіді віце-прем’єр Сергій Тігіпко не дав. Так само навідним було запитання про кількість пенсіонерів на одного працівника, що дало Тігіпку можливість показати ще один такий ефемерний позитивний аспект реформи, як запровадження другого рівня солідарної пенсійної системи.
Хоча як банкір Тігіпко чудово розуміє, що в нинішньому стані банківської системи це просто неможливо. А для того, щоби зловити його на цій брехні, в студії мав бути фахівець із питань пенсійного страхування, хоча б із Росії, звідки Кисельов постійно запрошує своїх численних друзів та коментаторів для участі в програмі.
Власне, коли слово переходило до представниці БЮТ Наталії Королевської чи журналіста «Коментарів» Вадима Денисенка, які хоч і не є спеціалістами з питання пенсійної реформи, але ставити гострі запитання, спікер від влади Сергій Тігіпко починав просто ігнорувати ці запитання і переводив розмову в інше русло, вдаючись до абстрактних звинувачень опозиції чи до зміни теми розмови.
«Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр України: Мы не теряли время и активно продолжали работать и обсуждать. Действительно, можно говорить об 11 серьезных изменениях, которые мы предложили. Мы распространили 10 выплат, которые мы платим учителям и врачам, на работников социальной сферы. Когда эти люди выходят на пенсию, они получают разово 10 пенсий из бюджета страны. Вторая позиция — мы предполагали увеличить пенсии для мужчин, для категорий госслужащих и им приравненных с 2013 года. После обсуждения с людьми изменили максимальный уровень пенсий, который мы предложили. По нынешней ситуации у нас нет ограничении по максимальной пенсии. В первом варианте мы предлагали 12 минимальных пенсий, сейчас мы будем предлагать 10 минимальных пенсий. Более того — мы эту норму расширили и на тех пенсионеров, которым пенсии были назначены. То есть, сейчас пенсия по Украине не будет больше 7 640 грн.
Євгеній Кисельов, ведучий: Вот эти максимальные пенсии, их ограничение — специалисты эту норму считают утопической.
Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр України: В данном случае, есть 2 статьи Конституции. Одна говорит, что нельзя ухудшать социальные стандарты, вторая говорит о равенстве. Если говорить об этой статье, то она коснется порядка 14 тыс. человек. На каждой встрече люди говорили, что им очень обидно, что сегодня получают 60% пенсию меньше 1000 грн, а кто-то может получать 12–15 тыс. грн.
Євгеній Кисельов, ведучий: Может, пусть эти 14 тыс. особо отличившихся перед государством людей получают такую пенсию?
Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр України: Да, но разрыв в 30 раз — это многовато будет. В той же Австрии ограничение есть не более 4-5 раз. Я считаю, что эта норма важна. Мы увеличиваем выслугу лет для военных — до 25 лет, за 6 лет. Очень важная норма, которую мы предложили впервые, — добровольный выход пенсионера на пенсию после 55 лет для женщины. В том случае, если у нее есть стаж 30 лет, если она увольняется если она соглашается с потерей своей пенсии…
… Вадим Денисенко, «Комментарии»: Насправді, я впевнений в тому, що проблема не в тому, у скільки років виходити на пенсію. Я через 23 роки вийду на пенсію. Коли я думаю, що я до сьогоднішньої пенсії в 800 грн отримаю плюс 70 грн, то у мене виникає питання, а чому я маю виходити в 63, 65 років. Якби ми мали нормальні перспективи — 100_200 євро, то всі розуміли б, що бог з ним — попрацюємо ще кілька років. Але це риторичне запитання. У мене викликає дежавю наша дискусія. Ми кілька місяців тому проводили таку ж дискусію. Нічого за ці кілька місяців не змінилося. У мене питання: чи говорили ви з Януковичем, чи показували цей законопроект? Чи підтримав він вас?
Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр України: Про ваші перспективи. Ви — це другий рівень, а він починає діяти тоді, коли загальні перспективи — тема солідарної системи — буде бездефіцитною. А в нас минулого року було 34 млрд. Другий рівень — це всі молоді люди, які будуть частину своїх грошей не сплачувати до солідарної системи, а на свій персоніфікований рахунок.
Вадим Денисенко, “Комментарии”: Я думаю, що всі хочуть почути, коли це буде: через 5, 10, 15 років. Аби ми почули про реальну перспективу.
Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр України: Якщо ми зробимо те, що ми пропонуємо, з 2014 року у нас максимально буде бездефіцитний пенсійний фонд.
Розмови з президентом у мене не було. Мені ніхто і не сказав “Стоп”. Поки я відповідаю за пенсійну реформу, я буду її робити. Мені не потрібно, щоб хтось мені указував».
У цілому весь час спілкування Кисельова з Генпрокурором Пшонкою та віце-прем’єром Тігіпком можна охарактеризувати як чудовий приклад застосування технології напівправди.
Коли Пшонка визнає існування рішення суду щодо Тимошенко, але заперечує, що воно було про арешт (про що його підлеглий Кузьмін прямо заявив на прес-конференції 24 травня). Коли Пшонка визнає факт зустрічі і спілкування з західними послами, але подає відомості, які не можна перевірити, і не спростовує інформації, вже поширеної в ЗМІ. Коли Кисельов використовує факти про нові епізоди в діяльності уряду Тимошенко, але мовчить, коли Генпрокурор займається примітивною підміною понять стосунків «підлеглий – начальник» і «організатор – співучасник злочину». Так само, коли Тігіпко говорив про «ґрунтовні зміни» до пенсійної реформи, Кисельов «забував» запитати, чому весь цей час уряд ігнорував численні звернення громадян та опозиційних політиків щодо внесення змін у профільний закон.
Отже, «Велика політика» вкотре підтвердила статус головної маніпулятивної програми українського ТБ. Реальних фактів та серйозних аргументацій у програмі стало більше, але все це було підпорядковано завданню донести до глядачів не правду, а дуже правдоподібну версію, вигідну владі і власникам телеканалу.
Наступним предметом аналізу будуть програми «РесПубліка» за 2 червня та частина «Шустер live» від 3-го червня, які було присвячено питанню реформування виборчого законодавства.
У Шустера, як завжди, було представлено стандартну «лінійку» політиків: від влади – голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, штатні «говоруни» регіоналів Володимир Олійник та Олена Бондаренко, заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель, юрист від Н-НС Микола Катеринчук, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, голова політради партії «Наша Україна» Валентин Наливайченко, лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк та лідер партії «За Україну» В’ячеслав Кириленко. Новим персонажем, який зіграв свою роль, була перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова.
Як завжди, глядач у Шустера був позбавлений бекґраунду, достатньої інформації про предмет розмови. Замість пояснити, в чому суть суперечок між опозицією і владою щодо нового проекту закону про вибори народних депутатів, Шустер дав «нарізку» деяких положень, важливих на його думку. Після цього ключовим питанням Шустер обрав сумнів у тому, що Віктор Янукович виконує свої передвиборні обіцянки щодо запровадження «відкритих списків».
Це теж стандартний приклад зручного навідного запитання, яким скористався Єфремов, щоб за допомогою підміни понять і зміни контексту «довести», що Янукович не просто виконує, а й перевиконує передвиборні обіцянки.
Адже цей закид насправді був не головним з боку опозиційних сил. Головною претензією до закону було те, що він спрямований на влаштування виборів, у яких більшість виграє Партія регіонів. Саме з цього гострого запитання почалася «РесПубліка» з Безулик, тоді як Шустер майже годину майстерно відволікав від нього увагу глядачів своїми другорядними репліками і питаннями, наданням слова різним політикам, які більше зацікавлені своїм іміджем (Яценюк, Катеринчук, Тягнибок), ніж предметом розмови.
Розмова у Шустера зводилася до обговорення закритості чи відкритості партійних списків, величини прохідного бар’єру, умов обрання депутатів-мажоритарників – замість комплексної оцінки можливого впливу ухвалення такого закону для розвитку чи згортання демократії в країні.
Більше того, таке заглиблення у дрібниці дозволяло спікерам від влади просто брехати про зміст самого закону. Принаймні експерти ТК нарахували три приклади відвертої брехні: двічі з боку Єфремова й один раз – з вуст замміністра юстиції Інни Ємельянової. Для цього довелося порівняти їхні слова з текстом законопроекту на сайті Мін’юсту та просто з історичним фактами.
До речі, експерти ТК можуть помилятися, та подальша активна участь Інни Ємельянової в таких ток-шоу на позиції захисту невдалого законопроекту про вибори може закінчитися для неї так само, як для іншої заступниці міністра фінансів, Тетяни Єфименко, яку зробили «офірним цапом» за провал Податкового кодексу восени 2010 р.
1. «Олександр Єфремов: "Мы обсуждали и один, и второй вопрос. И более того, я был инициатором того, что давайте работать над кодексом. Но когда мы начали этот вопрос отрабатывать со специалистами, то все-таки пришли к тому, что учитывая то, что у нас выборы уже через полтора года в Верховный Совет, давайте мы вначале мы все-таки выпишем за это время, а не будем впритык принимать закон. У нас еще есть время и обсудить, и изменить, и договориться, и так далее. И самое главное, что это происходит еще за месяцы до выборов, а не за два месяца, когда в последние дни мы принимаем данный законопроект. Так вот, пошли по такой логике: давайте мы все-таки выпишем сейчас законы по выборам в Верховную Раду, а затем следующим этапом мы перейдем к тому, что будет выписывать кодекс выборный. Он будет. Поверьте, за каденцию нашего Президента мы этот документ выпишем, мы его представим общественности и мы войдем в следующие выборы Президента с цельным документом, с кодексом. Теперь что касается по партийному представительству комиссий. Коллеги, когда мы начали обсуждать этот вопрос – если мы заложим, что 189 партий будут принимать участие в жеребьевке по этому вопросу, то завтра большая часть, которая здесь присутствует, скажут, что вы отработаете электронный механизм такой, что те, кто присутствуют в этом, они не попадут туда. И это было одним из аргументов. Теперь давайте посмотрим, что на самом деле происходит. Я сегодня читаю одну статью, которая в период нашего ток-шоу быстро отработана и появилась на одном из сайтов. Коллеги пишут: теперь только Партия регионов, Блок Литвина и коммунисты будут представлены. Остальные у нас блоки, поэтому они вообще не будут представлены в комиссии. Это пишет тот человек, который вообще не понимает в том законопроекте, который выписан, и никакого отношения вообще не имеет к процессу законотворчества. Там написано четко и ясно – все парламентские партии. А если учитывать все парламентские партии, то у нас сегодня более 20 партий, которые входят в парламент».
Це брехня, бо ст. 27 законопроекту чітко каже про «партії, які мають парламентські фракції».
2. «Олександр Єфремов: "Для тех, кто еще не понял. Речь идет о том, что по мажоритарному округу легче правящей партии продвинуть своего кандидата. Если мы будем стоять на такой логике, то мы напрочь перечеркнет то, что у нас умные избиратели. Не уважают эту партию, а они все равно выберут кандидата от этой партии. Да не будет такого. Мы не возвращаемся к закону 98-го года. Потому что закон 98-го года – там была чисто мажоритарная система. А в законе 2002 года тоже не было смешанной системы"».
Це також не відповідає дійсності: лише двічі, в 1998 та 2002 році, вибори були саме за змішаною системою. Достатньо подивитися сайт ЦВК.
Єфремова мали зловити на слові і присоромити. Те, що цього не зробили, лише засвідчує, що опоненти влади, беручи участь у ток-шоу, переслідують свої вузькі цілі, а не намагаються донести правду до людей.
3. «Інна Ємельянова, перший заступник міністра юстиції: "Дякую. Нарешті я дочекалась слова, пане Савік. В першу чергу, я б хотіла сказати з приводу тих звинувачень, які лунають у бік Міністерства юстиції і робочої групи, що вона була закрита і що за зачиненими дверима відбувалась робота. По-перше, на момент створення цієї робочої групи було 18 членів, а на момент того, як приступили до розробки проекту – 35. І всі, хто бажали прийняти учать в опрацюванні нової редакції закону про вибори, мали можливість долучитися до цієї роботи. інша річ, що ті, хто багато зараз критикують не хотіли це зробити. Мені дуже шкода, що зараз дискусія перетворилась лише на один аспект. Ми дуже багато сьогодні дискутували про 5% бар'єр. А взагалі жодним чином не проаналізував цей проект на предмет тих позитивних позицій, позитивних зрушень, які в ньому є. Те, що суттєво розширено права офіційних спостерігачів. Те, що офіційні спостерігачі від всеукраїнських громадських організацій зрівняні 100% в правах із спостерігачами міжнародних організацій. Те, що вони вже без особливого запрошення ЦВК… Тобто не тільки після того як їм дозволять, а якщо вони того забажають, вони матимуть можливість приймати участь у засіданні ЦВК. Те, що зняті будь-які перепони і зловживання. Закон вже не буде давати можливості зловживати правом знімати з реєстрації кандидатів у народні депутати. Тому цим проектом передбачений виключний перелік підстав щодо зняття. І ці підстави визначені Конституцією. Якщо кандидат у депутати помер, якщо щодо нього набрав законної сили обвинувальний вирок, якщо втратив громадянство, вийшов з громадянства нашої держави, якщо було його визнано судом безвісти відсутнім або недієздатним. Ці норми визначанні Конституцією. І жодних інших оціночних критеріїв, за якими можна було б зловживати і знімати неугодних кандидатів з реєстрації».
Це більш витончений прийом брехні-напівправди. Ємельянова «забула» сказати про таку неконституційну підставу, як скасування реєстрації кандидата в разі «вибуття кандидата у депутати за межі України на постійне проживання чи з метою отримання політичного притулку» (п. 4 ч. 4 ст. 61 законопроекту). Зрозуміло, що ця норма спрямована, наприклад, проти таких колишніх членів уряду Тимошенко, як Поживанов чи Данилишин. Проте замміністра про це «скромно» промовчала, скомпрометувавши себе як фахівця.
«Вершиною падіння» в цій частині «Шустер live» став безпідставний наїзд з боку Олени Бондаренко на В’ячеслава Кириленка з допомогою безпідставного твердження. Вона приписала йому слова, які насправді раніше в програмі сказав депутат Блоку Литвина Олег Зарубінський. Показово, що Савік у цей діалог не втрутився і не поставив Бондаренко на місце:
«Олег Зарубінський, народний депутат, “Народна партія”: "Доброго вечора, шановна аудиторія, хірурги і ті, хто, можливо, ще стане хірургами. Я маю відповісти на багато питань, які тут поставили. Відверто кажучи, люди два роки тому одне говорили, а зараз інше. Постало питання, а чим був поганий цей закон, за яким обраний нинішній парламент і був обраний парламент у 2006 році. Шановні, я добре пам’ятаю, що за цим законом закриті виборчі списки, всі казали, що прийшли водії, охоронці, секретарки і так далі. Чи все це забули? Говорити про те, що нині діючий закон дає можливість, щоб у парламенті було якомога більше особистостей, а не воїнів, які можуть транспаранти розклеювати, коли треба в бій іти на трибуну, коли треба бути бойовими загонами, коли треба виконувати допоміжну функцію, а не бути законотворцями – то очевидно треба подивитися на виборчу систему. Але буду абсолютно щирим, я знаю, що це багато хто зараз не сприйме. Шановні колеги, не від виборчого закону і не від виборчої системи залежить вільне волевиявлення громадян. Є країни з мажоритарною системою відносної більшості, абсолютної більшості, з пропорційною системою з преференціями і без, змішаною системою. До речі, тут хтось казав, що немає змішаної системи в європейських країнах. Німеччина, Італія, Іспанія, Угорщина, Болгарія, Литва, Грузія. Але повертаючись до вашого запитання. Дійсно, ми і раніше, і зараз вважаємо, що якщо б люди по всіх 450 округах голосували не за ораторов на телешоу, а за оратєлєй або за орачів, то була б інша якість парламенту. Давайте відверто це скажемо. Правильно сказав Олександр Сергійович. Я не хочу прізвища називати, але багато з нині присутніх сьогодні є на телешоу, але не були на робочому місці. Я думаю, якщо б ця людина обиралась населенням безпосередньо у своєму виборчому окрузі, вона б завжди зважала на думку своїх виборців і вона б залежала від тих, хто його обрав – мешканців цього округу, а не партійних лідерів. Давайте відверто скажемо, коли формується пропорційна система чи то із закритими, чи з відкритими списками… До речі, зараз буквально одне слово з приводу відкритих списків, бо кажуть, що це панацея. То все рівно вплив прямий є вождя. І фаворита вождь політичної сили навіть при відкритих списках буде ставити куди? В той регіон, в ту область, на той округ, де будь-хто пройде. А на інші складні виборчі округи по системі відкритих списків будуть даватися ті, які завідомо знають, що ніколи не пройде. Ще є одна проблема. Давайте фахово говорити, а не тільки через призму свого партійного інтересу. Уявіть собі округ, в якому кандидат А, який належить до партії, яка не подолала цих злощасних 5%, він набрав набагато більше, ніж кандидат з партії Б, але яка є подолала ці 5%. Виходить, що виборці в цьому округу мають представника не того, за кого вони більше проголосували, а просто який є членом більш потужної впливом партії. Тому давайте ще раз скажемо: справа полягає не стільки у виборчому законі, а в тому, коли виборець буде відчувати свою гідність у момент голосування. І коли не будуть проходити ці 100-150 гривень від так званих старостів, і коли ці 100-150 викине тому, хто йому дає. Тобто від власної гідності, від розуміння того, що від твого вибору залежить те, хто буде представляти свої інтереси, залежить, можливо, 90% успіху…
…Савік Шустер, ведучий: Спасибо. Вячеслав Кириленко.
В'ячеслав Кириленко, народний депутат, НУНС: "Я коротко, бо часу немає. Зараз новини уже. Перше – це не закон про вибори, це закон про довічне збереження влади при владі. Це перше. Друге: змішана система, яка пропонується, вона нічого не відкриває, вона все закриває. Закриті списки 225 депутатів лишаються в повному обсязі. На округи будуть призначатися кандидати, які мають великі гроші і повну лояльність до влади. Третє: підвищений бар'єр у 5% не дозволяє жодній новій людині, політичній силі, новому поколінню, новим людям потрапити до парламенту за будь-яких обставин. Бо по списках партій вони не пройдуть, їх туди ніхто не запросить. Хіба що наш список тільки буде запрошувати. А по округах у них не буде ні грошей, ні бажання влади їх підтримати. Четверте: комісії будуть сформовані дискримінаційно. На дві третини, на три чверті, а десь на Донбасі на чотири чверті вони будуть складатись тільки з представників влади. А треба 50 на 50 влада і опозиція. Якщо ви не дасте можливість 50 на 50, вибори будуть нелегітимними. І я не думаю, що їх визнає будь-яка європейська інституція. П’яте: вводиться грошовий ценз. І будь-який дядько в селі по сільському виборчому округу буде хотіти балотуватись – мінімум 12 мінімальних зарплат, а це вже зараз по кінцю року буде 12 тисяч гривень – вийми і поклади. А інакше і не підходь. І останнє. Все робиться для того, щоб забезпечити на довго років перебування цього клану при владі. Чому вони так спішать із законом? Ще його нема, законопроекту нема. Але вже обговорюємо, всі зацікавлені. Чому? Тому що треба Партії регіонів ухвалити цей закон. Тому що пенсії реальні зменшуються, зарплати зменшуються, ціни зростають. І через півроку-рік їм взагалі ні про що буде говорити із людьми. Тому вносять цей закон, який дасть їм дискримінаційно 300 голосів у майбутньому парламенті. І тоді, українці, нам не в парламент треба, а з поза парламенту їх звідти кілками виганяти. Таке моє слово".
Савік Шустер, ведучий: Это второй призыв к революции. У Царькова был первый, у вас второй.
В'ячеслав Кириленко: "До мирної революції, якщо хочете".
Савік Шустер, ведучий: Лена Бондаренко.
Олена Бондаренко: "Вячеслав, честно говоря, я от вас не ожидала. Знаете, что вы сейчас сказали? Что все избиратели продажны, потому что любой округ можно купить".
В'ячеслав Кириленко: "Я такого не говорив. Ви починаєте свої ігри. Так ви на комусь іншому тренуйтесь. Я сказав виборцям правду, а ви хочете їх околпачить, як завжди. І це ваш стиль".
Олена Бондаренко: "Вы сказали о том, что избиратели, скорее всего, голосуют несвидомо. Они голосуют фактически за деньги. Уважаемые избиратели, уважаемые граждане, я считаю, что Вячеслав должен извиниться перед вами. Потому что на самом деле выбирают не деньги, выбирают избиратели и выбирают тех, кто в данном случае будет выполнять программы".
В'ячеслав Кириленко: "Ви повинні вибачитись за їхні зарплати і пенсії і за ваші мільярди, а учіть їх жити. Спочатку самі покайтесь як влада. А ви тільки людей учите жити. Ви постійно говорите неправду і це людям набридло. Так що сходьте з арени".
Олена Бондаренко: "А вот эта истерика и то, что он постоянно меня перебивает – это на самом деле доказательство того, что он просто совершил большую ошибку. Вячеслав, крайне некультурно, когда хотя бы сейчас, когда мне дали слово, меня перебивают. Я еще раз хочу подчеркнуть, что тот, кто меня перебивал, фактически доказал, что он истерит по поводу того, что я сказала, поскольку он совершил ошибку и он это фактически признал. Он не давал мне слово, он меня перебивал и старался сделать все, чтобы меня не услышали".
В'ячеслав Кириленко: "Це глибока думка, але це не відповідає тому, що я сказав. Тому треба уважно слухати, якщо ви беретесь коментувати"».
Зовсім інший формат розмови про переваги й недоліки нового виборчого закону від Януковича відбувався в студії «РесПубліки». Завдяки професійному модеруванню Безулик глядачі почули не лише закликання зі знаком «плюс» від представника президента в парламенті Юрія Мірошниченка та мантри зі знаком «мінус» від новоспеченого бютівця Романа Зварича, а й фахові та цікаві думки від експертів. Зазначимо лише, що Мірошниченко так і не позбавився звички використовувати прийом фальшивого схвалення та підміни понять для інтерпретації закидів у бік влади як «свідчень» і «доказів» правильності дій влади.
Показовим у цій програмі було інше. Зокрема, «порадував» усіх присутніх і глядачів «кандидат наук Колумбійського університету» Роман Зварич своїм «знанням» теми розмови, безапеляційно заявивши, що змішаної виборчої системи немає в жодній країні ЄС. У цій брехні чи просто неосвіченості його швидко викрили голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська та сама Анна Безулик. На нашу думку, що більше буде таких зразкових і публічних викриттів недолугості спікерів, то краще і для виборців, і для самих політиків.
«Роман Зварич:…Останнє, що скажу. Не випадково, як на мене, жодна країна демократичної Європи не застосовує змішану систему. Тому ми мали б визначитися, або йдемо по мажоритарній системі, або йдемо чисто по пропорційній системі. А якщо йдемо чисто по мажоритарній системі, тоді треба забезпечити насамперед відділення бізнесу від політики. Щоб депутат дійсно обирався від народу. Якщо йдемо по пропорційній системі, в тому числі в цьому законі, треба забезпечити можливість виборця, який чітко реєструється за однією чи іншою виборчою політичною силою визначати той список. Я чому так кажу? Тому що я не є прихильником системи чистих відкритих списків коли прихильники Партії регіонів, для прикладу, будуть визначати хто буде у списку партії "Батьківщина". Розумієте, це не є правильно. Тобто, мала б бути застосована якась система приймерів, де виборці реєструються як симпатики однієї чи іншої політичної сили, і тоді вони матимуть можливість визначати хто має бути в списках тої політичної сили".
Анна Безулик, ведуча: "Трошки втрачається змагальна логіка, наскільки я розумію".
Ольга Айвазовська голова правління Громадянської мережі “Опора”, керівник виборчих програм: "Втрачається змагальна логіка, бо мені важко уявити як Партія регіонів буде вливати такі ресурси, щоб купити виборця, аби він голосував не за Партію регіонів, а за "Батьківщину". Але не за того депутата, який потрібен був би "Батьківщини" у Верховній Раді. Крім того, ви трошки помиляєтесь з приводу виборчих систем. Я повернулась буквально в суботу з Німеччини. Федеративна республіка. Місцевий парламент обирається за змішаною системою. Але це повноцінні парламенти, які мають відносини з Європейським союзом. Федеративний устрій це передбачає, ви розумієте. Тобто, ця система застосовується, але я все одно прихильник пропорційної".
Анна Безулик, ведуча: "Оскільки ми згадали про європейський досвід. Тому маленька інформація. Просто подивимося дещо з минулого України і подивилися на той досвід, який, наприклад, існує в Євросоюзу".
"Верховна Рада Україна в перших двох скликаннях обиралася за мажоритарною системою. 450 мандатів виборювали кандидата на місцях. Поширеною була практика самовисування. У 1998 році вибори вперше провели за змішаною системою. Половина депутатів пройшла до Верховної Ради за партійними списками. Прохідний бар’єр встановили на рівні 4%. За таким же принципом було сформовано і Верховну Раду 4 скликання в 2002 році. У виборах брали участь численні блоки. Чиста пропорційна система запрацювала в Україні з 2006 року. Всі 450 депутатів потрапили до складу парламенту завдяки прохідному місцю в списку партії чи блоку. Планку виборчого бар’єру тоді опустили до 3%. За такою ж системою обирали і нинішній склад парламенту в 2007. В країнах ЄС діють різні виборчі системи. У Франції функціонує чиста мажоритарна система. Для перемоги на виборах до Національних зборів необхідно набрати більше 50% голосів виборців. Якщо це не вдасться, жодному з кандидатів проводиться другий тур. Вибори в Німеччині проводяться за змішаною системою. Половину депутаті Бундестагу обирають в мажоритарних округах, іншу за партійними списками. Партіям треба подолати 5-відсотковий бар’єр. Дозволена участь блоків партій. У Фінляндії функціонує пропорційна система із відкритими списками. Тобто, списками, на склад яких може впливати виборець. Люди відзначають в бюлетені не лише партію, за яку голосують, але й кандидата, який на думку виборця, найдостойніше представлятиме цю партію"».
Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Источник: osvita.mediasapiens.kiev.uа
|
