«Інтер» і Перший хором промовчали про резолюцію ПАРЄ, на ICTV було забагато Пінчука, а ТВі і 5 канал звели свої програми лише до критики влади. Огляд телевізійних тижневиків за 29 cічня 2012 року.
Цього тижня творцям підсумкових програм довелося мати справу з непростими темами, дві з яких – резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи щодо України, що містить першу в історії погрозу застосувати санкції, та міжнародний економічний форум у Давосі – і для каналів витратні, і масовій аудиторії не завжди зрозумілі. До того ж, чесне й неупереджене розкриття цих тем журналістами вкрай невигідне владі, яка намагається вдавати, що у відносинах із Заходом у неї все гаразд. Як це часто трапляється в моменти, коли владі особливо немає чим похвалитися перед народом, лояльні до Банкової канали витримали свої тижневики в дусі «Лебединого озера»: соціалка, екологія, кримінал, історія, трохи газу… і ніяких резолюцій ПАРЄ! Немає чого глядачів засмучувати.
Нелояльні, натомість, підняли чимало тем, від яких владі мало болісно гикнутися. Зокрема, йшлося про підозрілу ухвалу Конституційного Суду, за якою журналістів практично позбавили права цікавитися статками родин політиків і чиновників, про переслідування письменника Юрія Винничука, про побиття журналістів у супермаркеті, що належить донецькому депутату-регіоналу, і, звісно ж, про претензії Заходу до України. Резолюцію ПАРЄ, яку влада, захищаючись, називала прийнятною, корисною й мало не приємною для Києва, журналісти дистанційованих від Банкової каналів потрактували як невтішну й дуже жорстку. Незграбне вештання української делегації навколо економічного форуму в Давосі зобразили з сарказмом, а самої події світового значення так і не висвітлили.
«Підсумки з Віталієм Гайдукевичем», ТВі
Програму розпочали з актуальної дати – річниці битви під Крутами та огляду (навряд чи насправді потрібного й цікавого глядачам) заяв, зроблених із цього приводу чинними й колишніми можновладцями.
Далі – резолюція ПАРЄ. Й знов, як і в попередньому випускові, неоднозначна ілюстрація: перекреслений синьо-жовтий прапор поруч із прапором ЄС. Асоціації підвели творця колажу, адже національний прапор для цільової аудиторії ТВі символізує аж ніяк не Януковича з Азаровим, а Європа має претензії не до української державності та її символів, а саме до чинної влади.
Від підводки про резолюцію – до сюжету Юлії Куценко, яка (вочевидь, володіючи видатним експертним знанням, джерел якого воліє не розголошувати) вмить розвісила ярлики: мовляв, опозиція нагулюватиме рейтинг на ідеї визволення Юлії Тимошенко, ПР намагатиметься підкупити громадян і втиратиметься в довіру до іноземних спостерігачів. Резолюцію ПАРЄ журналістка трактує як першу передвиборну битву. Втім, у сюжеті, крім не надто обґрунтованих тверджень та узагальнень авторки, міститься чимало інформації, важливої для розуміння того, що відбулося: інтерв’ю з авторами тексту резолюції, цитати з українських і європейських політиків, які виступали на слуханнях, та кадри майже порожнього залу, який усе це слухав (90 з понад 600 депутатів). Таким чином, стала очевидною не лише одностайність Європи в її неприйнятті дій української влади, але й слабка зацікавленість у нашій країні. Для балансу наведено й позицію влади в особі регіонала Олексія Плотнікова, який у санкції не вірить, а ПАРЄ називає політико-правовою установою, натякаючи на те, що її заклики нічим нам насправді не загрожують. Далі в матеріалі йдеться про подальші наміри тимошенківців просити допомоги в Заходу, зокрема в США. Наостанок ще чимала порція власних висновків та оцінок журналістки, яка підказала глядачам, як треба й як не треба ставитися до резолюції.
Тему продовжило інтерв’ю з новим президентом ПАРЄ Жаном-Клодом Міньйоном, чию особливу прихильність до Юлії Тимошенко підкреслив у підводці Віталій Гайдукевич. Зауваження до цієї розмови лише одне: в журналістів, які брали інтерв’ю, не виникло до Міньйона жодних запитань про долю Європи, або взагалі про будь-що, окрім українських справ. Хоча нагода щось запитати в європейського політика такого рівня трапляється далеко не щотижня…
Про перебування Януковича в Давосі розповідають із нищівною зверхністю – мовляв, ніхто не хотів говорити з дискредитованим «володарем Банкової», врятували його лише президенти Польщі та Азербайджану, та й ті… Так само дошкульний і критичний для українською делегації блог-пост Соні Кошкіної, яка прямо вказала на те, що провладні телеканали спотворили реальну картину поїздки Януковича в Давос, зобразивши його участь у форумі конструктивною і сповненою сенсу… Втім, із «Підсумків» ТВі також можна було довідатися лише про те, що Януковича погано прийняли в Давосі, але не про важливі речі, які обговорювались іншими гостями форуму.
Наступна тема – знов проблемна для влади: рішення Конституційного Суду, яке дозволяє збирання інформації про особу лише за її згодою. Згідно з тлумаченням Віталія Гайдукевича, КС «заборонив журналістику» (це явний перебір). Дивовижно, але в сюжеті Мирослава Отковича поміж матеріальними символами неправедних статків можновладців фігурують «модні туфлі Юлії Тимошенко» – поруч із Межигір’ям. Мирослав, утім, розкрив тему непогано: опитав журналістів, юристів і політиків, з’їздив (як і його колеги з 5-го каналу) до Жашкова на пошуки витоків подання до КС, взяв (на відміну від колег із 5-го каналу) інтерв’ю в голови райради, який це подання зробив. Щоправда, трохи смішно бачити в ролі експерта начальницю Мирослава Наталку Катеринчук; її компетентність не викликає сумнівів, але з боку ТВі це нескромно.
Цікава тема, якої не торкалися інші тижневики – ініціатива об’єднання міністерств внутрішніх справ та з питань надзвичайних ситуацій. Серйозна спроба Олега Криштопи розібратися в потаємних мотивах реформи заслуговує на увагу. Так само вже традиційно ґрунтовно підійшли до чергової газової теми – запланованого будівництва терміналу для скрапленого газу. Розслідування Романа Недзельського виконано на високому рівні, з балансом та аргументацією, яких бракувало висвітленню перших тем випуску.
До розмови в студії «Підсумки» запросили Степана Гавриша, який після чергового звільнення з державної служби знов дозволяє собі критикувати владу. Навряд чи ті глядачі, яким не відомий послужний список легендарного Стьопи-Барабана, спромоглися осягнути сенс цієї чергової метаморфози. Що ж, хоч принциповість Гавриша залишає бажати кращого, на конституційному праві він справді знається добре, а право коментувати тему можливих зловживань влади у реалізації так званих національних проектів йому дає робота в РНБОУ в минулому.
«Підсумки» ТВі – це цікаво, ґрунтовно, гостро і безкомпромісно, але… це програма про зловживання української влади. В різних сферах і аспектах, але тільки про те, яка погана в нас влада. А не про те, чим жила Україна (мовчу вже про світ) протягом тижня, що минув. У цьому ТВі дивним чином уподібнюється своїм антиподам, «Інтеру» та Першому, які забагато уваги приділяють тому, яка в нас влада хороша.
«1+1», «ТСН. Тиждень»
Початок програми геть аполітичний: залізнична аварія на Сумщині, морози в Україні, відкриття стадіону в Варшаві. Пряме включення львівського власкора «ТСН» Омеляна Ощудляка з Варшави містило «укол» на адресу української влади: «Організатори свята відмовилися від дорогих зірок на кшталт Бейонс, Шакіри чи Анастейші. Відмовилися від великих парадів, які були під час відкриття, наприклад, українських стадіонів».
Стисло про резолюцію ПАРЄ, яку трактують як жорстку: «Остаточний варіант виявився суворішим, ніж проект, представлений у грудні, хоча і не такий суворий, як того хотіли представники опозиції. Якщо звести розлогий текст до кількох тез, маємо наступне. Асамблея закликає президента використати всі законні механізми для звільнення зразу 4 українських політиків: Тимошенко, Луценка, Іващенка та Корнійчука, реформувати де-факто залежну судову систему і змінити виборче законодавство, щоб дати шанс і малим партіям. Асамблея закликала владу ще до виборів ініціювати процес конституційних змін і похвалила Україну за низку важливих реформ, зокрема у галузі інтеграції української економіки у європейський економічний простір. Найбільші дебати викликав пункт про санкції, які можуть очікувати Україну у разі невиконання зобов’язань взятих перед Радою Європи. Моніторинговий комітет обіцяє уважно стежити за ситуацією в Україні, ну і вже в березні вирішити потрібні санкції чи ні».
Давос. На відміну від ТВі, який зосередився на провалі Януковича, автор сюжету Олександр Шилко спробував показати українську присутність на форумі ширше: синхрони Петра Порошенка й Олександра Ярославського, газові переговори, розмова з Кваснєвським про Тимошенко. Однак завершення матеріалу дивує: «Давоський форум – один із найвигідніших майданчиків, аби дати сигнал одночасно політикам і бізнесу зокрема про те, що Україна чекає від Європи участі в тристоронньому консорціумі з експлуатації української ГТС». Не зовсім зрозуміло, чия це думка – Олександра Шилка чи чиясь інша, і якщо Шилка, то які він має підстави для такого твердження.
Далі – дуже стисло про Тимошенко, яку інші канали в підсумках минулого тижня згадували дуже мало: рішення захисту подати касаційну скаргу і згода на обстеження німецькими лікарями. Також стисло про підозрілу зміну керівників київських музеїв: «За один лише тиждень нові очільники з’явилися у найвідоміших музеях України: Києво-Печерського заповідника, Софії Київської, музею Тараса Шевченка, музею в Пирогові. У Мінкульті пояснили: керівництво омолоджують. Але оглядачі звернули увагу: ідеться про найбільш привабливі у фінансовому і майновому плані заклади». Ця історія, від якої відверто тхне корупцією, також не зацікавила колег Алли Мазур з інших каналів. «ТСН. Тиждень» лише ковзає поверхнею слизьких політичних тем, не занурюючись у подробиці. Натомість в історії зі зникненням посилок на «Укрпошті» та інших «соціальних» скандалах розбирається глибше.
«Інтер», «Подробиці тижня»
Для каналу новоспеченого міністра фінансів ані резолюція ПАРЄ, ані давоські прикрощі Януковича гідною висвітлення темою не є. Ще б пак, адже негайно слід обговорити забруднення довкілля! Саме з цього, залучивши телемостом двох зарубіжних експертів, розпочав програму Олег Панюта. Тема важлива й актуальна, авжеж, але пріоритети розставлено дивно. Далі – пограбування поїздів на Донбасі, й аж після цього – Давос.
А в Давосі в нас усе гаразд: «Рекордно много снега и рекордно много гостей. Всемирный экономический форум в Давосе в этом году отличился. Курорт так замело снегом, что коммунальной службе пришлось звать на помощь армию, чтобы расчистить дороги. Непогода не помешала съехаться в Давос более двум с половиной тысячам участников – политикам, банкирам, экспертам. За право поучаствовать в саммите каждый заплатил несколько десятков тысяч евро, плюс расходы на проживание и дорогу. Говорили, как всегда, о глобализации, инфляции и безработице. Но в нынешнем году добавилась еще одна тема – кризис еврозоны. А именно обсуждали, как покрыть долги европейских стран, и как не допустить развала зоны единой валюты. Главная тема визита в Давос Президента Украины – энергетика. Виктор Янукович выступил на энергетической сессии саммита и встретился с главой ЕБРР, президентами Польши и Азербайджана. С Ильхамом Алиевым говорили о поставках в Украину сжиженного газа.
Виктор Янукович, Президент Украины: “Безумовно, Україна буде продовжувати роботу в питаннях транспортування каспійського газу, як споживач і як країна, яка може приймати участь у будівництві газотранспортних систем”».
Пріоритети очевидні: різні там учасники форуму «говорили» й «обговорювали» такі неважливі для глядача теми, як глобалізація, інфляція, безробіття й криза єврозони; зміст сказаного ними творців «Подробиць тижня» не обходить. Натомість слова Януковича про каспійський газ гідні цитування – Україна «буде продовжувати роботу в питаннях»… До цього й звелась уся політична частина випуску. Далі – потьомкінський сюжет про те, як посилено «Україна» (пишу в лапках, бо журналісти знов-таки плутають поняття «Україна» і «українська влада») шукає альтернативу російському газу. Дірки, які за нормальних обставин було б заповнено інформацією про резолюцію ПАРЄ і рішення Конституційного Суду щодо приватної інформації, довелося заповнювати… ще одним сюжетом про пограбування, тільки вже не поїздів на Донбасі, а кораблів на Дунаї.
«Підсумки тижня», Перший національний
Державний канал перевершив в окозамилюванні свого комерційного побратима: погодою тут почали, погодою продовжили, попутно м’яко критикуючи комунальників за те, що не досить добре прибирають сніг. Політики у випуску немає взагалі – ні ПАРЄ й Давоса, ні Конституційного Суду й Тимошенко з Луценком, нічого… крім газу.
«З огляду на різке похолодання ще актуальнішим стає газове питання. Через зниження температури Україна збільшила споживання російського блакитного палива. У Москві не забарилися дорікнути – мовляв, що ж ви заявляли, що не потрібно так багато газу, як записано в контрактах, а самі купуєте! Прогресу ж в україно-російських газових переговорах поки що не видно. Хоча повноцінним діалогом цей процес назвати вже важко. Коли логічних аргументів не вистачає, Кремль традиційно вдається до надійніших "методів переконання". Після "сирної війни" Москва націлилася на українських заробітчан. Путін уже заявив про намір закрити кордон для порушників міграційного законодавства і тих, хто не платить податки. У Москві прямо кажуть – це стосується насамперед українців. За найскромнішими підрахунками в сусідній країні нині понад 3 мільйони наших громадян. Контраргументів, які могли б вгамувати норовливих сусідів, не бракує й Києву, запевняють політологи», – вже знайомий нам «патріотизм» автора підводки зашкалює, він змальовує російську владу шантажистом, а українську (точніше, «Україну»!) постраждалою.
Сюжет Ксенії Поважної побудовано на експертних коментарях: аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізуліна, політтехнолога Тараса Березовця (в якого невідомо звідки взялася компетенція коментувати питання російської політики), директора Інституту світової політики Альони Гетьманчук і голови правління Інституту економічних досліджень Ігоря Бураковського. До чого цей розгул експертної демократії? Заради цього завершення сюжету з Азаровим у головній ролі: «Непрості переговори тривають. Утім експерти вже бачать певний позитив: Україна має всі шанси позбавитися енергозалежності.
Микола Азаров, прем'єр-міністр України: "Недавно состоялось вы знаете РНБО было принято принципиальное решение пойти на энергосбережение, сокращение потребления газа, альтернативные источники топлива и альтернативные источники поставки. Вот это наш ответ перфоратором на железобетонный контракт, который подписан был в 2009 году".
Поки переговори тривають, Україна шукає альтернативні шляхи купівлі газу в Європі».
Таким чином, Перший з «Інтером» заспівали дуетом. І промовчали про проблемні для влади події також хором.
5 канал, «Час. Підсумки»
Як і ТВі, канал зосередився переважно на критичних і невигідних для влади темах. У випуску три дуже сильні сюжети: про рішення Конституційного Суду (щоправда, з інтерв’ю жашківського скаржника 5-му не пощастило), про побиття журналістів у донецькому супермаркеті та про переслідування Юрія Винничука. Останній, витриманий в іронічному дусі й приправлений вишуканим стендапом (якщо це можна так назвати) Ольги Петрів на початку, мав би змусити горе-борців за мораль битися головою об стіну, настільки безглуздими видаються їхні дії. Усі три теми дражливі, розкриття їх вимагало журналістських зусиль, і автори з цим упорались, показавши все як є. Також вчасно і вичерпно розповіли про стан справи Луценка та її перспективи в Європейському суді з прав людини.
Досить чітко розповіли й про резолюцію ПАРЄ – цю історію 5-й бачив на власні очі, відрядивши до Страсбурга свого кореспондента. Із переходом від цієї теми до Давосу прорізався сарказм: «Українську делегацію можна було помітити одразу. Хоча цього найменше прагнув керівник протоколу Януковича. В кепці Юрій Ладний ховався чи то від преси, чи то від гірського сонця. А десант охоронців тіла президента намагався розчинитися серед бізнесменів, які щонайменше з подивом дивилися на кількість секьюріті, привезених із Банкової. Віктор Янукович на українському ланчі був один такий у статусі чинного президента. Хоча традиційно дискусії в Давосі ведуться на рівних між політиками з однаковим статусом. Як-от торік, коли події відкривали два президенти – України і Польщі. Цього разу компанію Віктору Януковичу склав теж президент Польщі, але колишній. Журналісти одразу заговорили про ізоляцію українського гаранта. Але господар ланчу радить не шукати підводних течій. Запевняє: жодних відмов зустрічатися з Віктором Януковичем не було».
5-й заслуговує на похвалу за те, що не боїться наводити незручні для влади факти, не обмежується поверховим описом ситуації, відшуковує переконливі факти й яскраві синхрони, словом, чинить по-журналістськи. Одначе приціл у нього, на жаль, збитий так само, як у ТВі. Ось це, наприклад: «Нестачу інформації компенсують харчі. Українські страви – одна з причин щорічних аншлагів ланчу. Українські кухарі привезли до Швейцарії 15 кілограмів сала, 10 ящиків горілки і наліпили дві з половиною тисячі вареників. З’їли майже все. І судячи з цього, політичний присмак не завадив хорошому апетиту. Пообідавши, екс-президент Польщі запевнив: українським кухарям тут завжди довіряють, а от їхньому президенту вже не дуже». На місці сала й вареників могла бути інформація про щось іще, що відбувалося на економічному форумі, окрім відносно невдалої участі в ньому української делегації. Симптоматично, що журналісти дібрали з цього заходу лише те, що стосується навіть не України, а української влади та олігархів. Якщо українці були в Давосі маргіналами, то що ж було в центрі уваги? Невже глядачам не потрібно цього знати? Чи справді Україна рухається до Європи, якщо європейська подія такого рівня визнається апріорі не цікавою телевізійній аудиторії в усіх своїх аспектах, крім тусовки наших віпів?
ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»
Після тривалих новорічно-різдвяних канікул «Факти тижня» нарешті знову з нами. Й почали вони випуск із зими та труднощів, які вона з собою принесла. Сперечатися з таким вибором важко: справді, морози та снігопади більше впливають на життя пересічного українця, ніж Давос. Тому Давос – це друга тема випуску.
Позаяк власник ICTV Віктор Пінчук повсякчас є одним із активних учасників форуму в Давосі та організатором українського ланчу, цій події «Факти» щоразу приділяють багато уваги. В порівнянні з тим, як цю тему дали (або не дали) інші підсумкові програми, погляд ICTV був найменш хуторянським: тут ідеться про антиглобалістів, про теми, які обговорювали на форумі, тощо. Такої детальної інформації про події в Давосі не дав жоден канал. Хоча про Януковича та українську делегацію, звісно, теж не забули: його участі в форумі присвячено значну частину матеріалу. Та подано її в європейському контексті, а не навпаки, як в інших:
«Втім, для європейців це останній сценарій, вони продовжують боротися і навіть планувати розширення. Де у цьому процесі місце України, обговорювали на традиційній українській ланч-конференції. Вже увосьме її організував Фонд Віктора Пінчука спільно з компанією EastOne. Центральна фігура дискусії – Президент України і поруч із ним на подіумі екс-глава Польщі – Олександр Кваснєвський. У залі міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, колишній російський віце-прем’єр Олексій Кудрін та ще близько 300 гостей з усього світу. На столах традиційні українські ласощі – борщ із пампушками, котлети по-київськи та на десерт вареники з вишнями. Втім, розмова вийшла не надто солодкою. Напередодні Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію по Україні з вимогами припинити переслідування опозиції, вдосконалити Конституцію, судову систему та виборче законодавство. І вперше пригрозила нам санкціями».
Попри те, що критики Януковича у «Фактах тижня» ми навряд чи колись дочекаємось (ну, хіба що після зміни влади), творці програми зробили важливу річ – озвучили обіцянки Януковича декриміналізувати статтю, за якою засуджено Тимошенко. Хоча й у позитивному для чинної української влади контексті:
«Український Президент заявив, що рішення ПАРЄ піде на користь Україні. Мовляв, депутати таки декриміналізують статтю, за якою засудили Тимошенко. Він сподівається, що новий кримінально-процесуальний кодекс Верховна Рада розгляне вже на початку нової сесії.
Віктор Янукович, Президент України: “Действительно, нам нужно совершенствовать украинское законодательство, статья 364, 365. Я согласен о там, что они должны больше соответствовать европейским стандартам и это так и будет”.
Репортаж: На запитання Олександра Кваснєвського, чи можна очікувати цього до парламентських виборів, Віктор Янукович відповів однозначно.
Віктор Янукович, Президент України: “Мы обязаны это сделать”.
Щоправда, додав, що скоро до суду передадуть нову справу лідера БЮТ, яка вже стосується ЕЄСУ. Віктор Янукович вкотре підкреслив, що газовий контракт, підписаний урядом Тимошенко, створив ситуацію, яка загрожує національній безпеці країни. Чи не найвища у світі ціна на газ не підйомна для української економіки і ми домагатимемося її зниження.
Віктор Янукович, Президент України: “Мы понимаем, и Россия понимает, и Украина понимает, что мы обречены принять это решение, найти компромисс, и решить. Поэтому процесс идет, но пока решения нет”.
Російські експерти вважають, що наші країни просто змушені будуть домовитися».
Такий лояльний до влади й орієнтований на «позитивчик», – що типово для «Фактів тижня», зрештою, – виклад давоських подій не можна назвати задовільним, та все ж це краще за підхід інших каналів, які презентували форум як незрозумілу й далеку від українських реалій подію, якою вітчизняному глядачеві не варто навіть цікавитися.
Далі – гірше. Якщо піар Пінчука в давоському антуражі ще можна виправдати, то матеріал, присвячений приїздові дочки Білла і Гіларі Клінтон до Києва, – під патронатом Пінчука, звісно ж, – є справжнісінькою мильною булькою. Віктор Пінчук створює інформаційні приводи з нічого, а його телеканали вимушені (?) наганяти значущості, висвітлюючи приїзди чергових західних зірок. Челсі Клінтон, утім, не зірка, та й сама вона, схоже, не зрозуміла, навіщо її запросили в Україну. Сконфуженість американської гості цілком очевидна, наприклад, у цьому сюжеті каналу «24». За версією ж «Фактів тижня», все, як завжди у Пінчука, пройшло чудово.
Важлива тема, яку з усіх телеканалів у підсумкових тижневиках підняв лише ICTV, – протести проти винищення вуличних тварин. Євгенія Овчинникова спромоглася подивитися на цю неоднозначну проблему з різних боків, зокрема записати синхрони доґхантера – людини, що винищує вуличних собак, – і матері дитини, що постраждала від бродячих тварин. Більшість журналістів схильні до спрощеного й поверхового висвітлення цієї теми, натомість підхід кореспондента «Фактів» є фаховим і збалансованим.
«Україна», «Події тижня»
Програма Андрія Данилевича знову приємно потішила. Випуск розпочали з форуму в Давосі – і то саме з форуму в його глобальному вимірі, а не з українського представництва на ньому. Останньому далі справедливу оцінку: «форум в этом году посетило рекордное количество политиков и бизнесменов, около 3 тысяч, плюс лидеры почти 40 стран. В этой суматохе визит украинского Президента в Давос был многим не заметен, да и сам Виктор Янукович не спешил всех увидеть, так уверяет его администрация. По факту состоялись лишь две запланированные встречи». Знайшлося місце й для синхрону Януковича, де він виправдовується за Тимошенко, та все ж на першому місці в «Подіях тижня» – Меркель і Європа, а не рідний хутір.
Після Давоса – про резолюцію ПАРЄ, дуже стисло: «Она была принята на сессии ПАСЕ в четверг в Страсбурге, и отличается довольно жестким тоном. Европейцы обеспокоены отсутствием независимой судебной системы в Украине, и указывают на заключение под стражу, цитата: “Часто без оснований и веских причин”. Кроме того, парламентская ассамблея Совета Европы призвала Виктора Януковича использовать все правовые средства, чтобы освободить Юлию Тимошенко, Юрия Луценко, Валерия Иващенко, и допустить к выборам. В законе о выборах, ПАСЕ рекомендует снизить избирательный порог и позволить участвовать в Парламентской гонке блокам партий. Учтет ли власть эти пожелания, будет следить мониторинговый комитет ассамблеи, и соответственно реагировать, вплоть до введения санкций? Президент Виктор Янукович прокомментировал резолюцию ПАСЕ очень сдержано, назвал ее полезной». Загалом суть того, що відбулося, передано, хоча обставини, за яких ухвалювалася резолюція, також не завадило б описати – вони важливі. З Європою також була пов’язана наступна тема: перспективи безвізового режиму між Україною і європейськими державами. Тема, на яку можна сказати дуже багато, одначе Олександрові Бондаренку вдалося втиснути в невеликий сюжет найважливішу інформацію.
Інформаційний привід, який пропустили інші тижневики, але підхопили й непогано розкрили «Події тижня» – додаткові гроші на вибори, яких зажадала Центральна виборча комісія. Тут Андрій Данилевич нарешті дав волю язикові, наговоривши у підводці красивих слів: «Политики тоже готовятся потратить на предвыборную кампанию сумму с девятью нулями, тоже миллиард, но не гривен. Задумайтесь, долларов! В общем, деньги и амбиции вовсю наступают на избирателей. Как и чем кандидаты будут завоевывать их любовь? И, кроме того, мы узнали, что поссорит как бы уже единую оппозицию, и вообще зачем лидеры партий объединялись? Это потому, что гуртом бити не только легче, но и дешевле, или чтобы, объединивши силы сейчас, потом нейтрализовать своих же конкурентов-оппозиционеров?». У сюжеті справді намішано всякого – і Арсеній Яценюк, і абстрактні роздуми про механізми об’єднання опозиції, і експертні коментарі, й Олесь Довгий із підкупом виборців. Панорамної картини прогнозу прийдешніх виборів не вийшло – напевно, навіть не слід було намагатися дати відповідь на стільки різних питань в одному сюжеті.
Ще один приклад непотрібного словоблудства на важливу тему – те, як Данилевич розповів про рішення Конституційного Суду: «Еще один вопрос. На этой неделе очень интересное решение принял Конституционный суд. На первый взгляд, выборы тут не причем, но вы сейчас все поймете. Суть такая: данные о личной и семейной жизни, в том числе сведения об имущественных отношениях, событиях, связанных как с конкретным лицом, так и членами его семьи относятся к конфиденциальной информацией. Сбор кем-либо этих данных и их использование без разрешения гражданина является вмешательством в его личную и семейную жизнь и нарушением конституции. Исключение – если это вопрос национальной безопасности. То есть, получается, искать ответ на вопрос, в каком доме и с кем живет кандидат в депутаты, на кого бизнес оформлен и откуда у него миллион долларов, запрещено?». Вистачило б утричі менше тексту, а висновки глядачі зробили б самі. І – для контрасту – цікава й доволі конкретно викладена інформація про рішення синоду Української православної церкви Московського патріархату. Яким, до речі, також мали б зацікавитись інші телеканали, зважаючи на неформальний статус «державної церкви», який має УПЦ МП.
«Події тижня» вирізняються з-поміж інших тижневиків, являючи собою зону несподіваних та цікавих експериментів із формою та змістом. Але програма стала би кращою, якби standup comedy в підводках ведучого замінили конкретною та важливою для глядачів інформацією.
P.S. У випуску «Подробиць тижня» каналу «Інтер» від 29 січня фігурували «отечественный … советский фильм» і «русские … наши люди на Аляске». Очевидно, творцям програми слід чіткіше визначитись, яку країну вони вважають Вітчизною, який народ – своїм. Бо якщо Вітчизна – Радянський Союз, а росіяни – наші, тоді «патріотична», критична щодо Росії та реінтеграторських зусиль Кремля позиція «Інтера» у висвітленні газових переговорів викликає великі запитання.
Верстка телевізійних тижневиків 29 січня 2012 року
«1+1», «ТСН. Тиждень»
На Сумщині зійшли з рейок 27 вагонів вантажного потяга
На Україну сунуть люті холоди
У Варшаві відкривають стадіон
ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо ситуації в Україні
У Давосі відбувся Всесвітній економічний форум
Захист Юлії Тимошенко вирішив подати касацію
Тимошенко погодилася на обстеження німецькими лікарями
Удар струму
Син Президента Франції потрапив до лікарні в Одесі
Музейний землетрус
Новорічний скандал і досі тліє в «Укрпошті»
В Україні вшанували пам’ять Героїв Крут
Учням намагаються нав’язати іншу релігію
Нащадки заможних жителів Конча-Заспи не мають де вчитися
Ураганний вітер три доби лютував на півдні України
На Одещині горів Свято-Преображенський собор
У Києві почалися комерційні бойові дії
Не зупиняється рух і в «Голосі країни»
«Інтер», «Подробиці тижня»
Україна задихається від брудного повітря
В Україні почастішали напади на вантажні потяги
В Давосі відбувся Всесвітній економічний форум
Україна посилено шукає альтернативу газу
Пірати дісталися до українських вод Дунаю
Перший національний, «Підсумки тижня»
В Україну таки прийшла зима
У різних частинах світу спостерігають різноманітні кліматичні витівки природи
Україна збільшила споживання російського «блакитного палива»
Українці вшановують пам’ять Героїв Крут
Освітніх закладів, які відходять від засад радянської педагогіки, більшає щорік
5 канал, «Час. Підсумки»
ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо ситуації в Україні
Судове прискорення
Конституційний Суд – дедалі активніший гравець на політичному полі
У донецькому супермаркеті побили журналістів
Українська література знову в епіцентрі політичного скандалу
ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»
Українці дочекалися справжньої зими
Потужні снігопади та сходження лавин не завадили сильним світу цього зібратися у Давосі
Челсі Клінтон відвідала Київ
Топ-5 подій тижня
На Кабмін спустили собак
«Україна», «Події тижня»
В Давосі завершив роботу Всесвітній економічний форум
Європейці занепокоєні відсутністю незалежної судової системи в Україні
Програма лібералізації візового режиму між Україною та ЄС мало що принесла простим українцям
Україна готується до найдорожчим парламентських виборів в історії
Конституційний суд роз’яснив поняття «конфіденційна інформація»
П’єр Саркозі потрапив в одеську лікарню
В релігійному житті України відбулися зміни історичного характеру
В Києві за минулий рік злодії вкрали близько 600 машин
Источник: osvita.mediasapiens.
|
