Недільне шоу «Кумири та кумирчики» на Першому національному – різновид ексгібіціонізму як з боку дорослих, що тягнуть діток на кастинги, так і з боку дітей...
18 січня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення ухвалила рішення про позапланову перевірку 9 телеканалів і трьох радіокомпаній на предмет дотримання ними ліцензійних вимог щодо обсягів дитячого мовлення. Аргументи – моніторинг теле- та радіоефіру цих мовників показав, що дитячі програми демонструються не в повному обсязі.
Серед компаній, на які чекає перевірка, – Перший національний. Канал державний і, здавалося б, не повинен мати проблем із дитячим контентом, який на комерційних телеканалах стрімко зменшився, а подекуди й просто зник, через заборону реклами в дитячих програмах. Але насправді й на Першому не все так просто. Бо в сітці мовлення з програм для дітей і про дітей тут можна завважити хіба що «Крок до зірок. Євробачення», щоденний мультсеріал «Каспер. Школа страху» та недільне шоу «Кумири та кумирчики». Всі три проекти – відверто розважальні. Тим часом дитяче телебачення, за неписаними правилами, мусить поєднувати розважальну складову з пізнавальною й навіть навчальною, не кажучи вже про важливість соціалізації за допомогою дитячого ТБ, донесення ним до юних глядачів принаймні розуміння того, «что такое хорошо, что такое плохо».
Іншими словами, дітей треба вчити розважаючи, а не просто розважати. Саме з останнім у нинішніх діток змалечку – жодних проблем! Тут тобі й стрілялки-бродилки в компах, і японське аніме на дисках, і симулятори в кінотеатрах...
Але якщо вже мова зайшла про телебачення, та ще й державне, меню дитячих програм викликає великі сумніви щодо його затребуваності цільовою аудиторією. До слова, ще на Першому національному запустили чергову порцію міні-мультиків на тему «Народна мудрість» нібито для дітей. Але позаяк ці двохвилинки погоди не роблять, бо використовуються як міжпрограмні заставки, їх можна оминути. Наразі ж ідеться про те, що повноцінного продукту, здатного конкурувати з навчально-розважальними програмами колишнього радянського телебачення, а нині – деяких російських нішевих телеканалів, на Першому національному за два роки його реформування так і не створено. Натомість після невдалих спроб реанімувати «Вечірню казку» її просто зняли з ефіру. Щоправда, новий генпродюсер каналу Ілля Ноябрьов у своєму засадничому інтерв’ю «Телекритиці» пообіцяв відродження «Вечірньої казки» та проект для дітей середнього шкільного віку «Школа юного суперагента», пілотний випуск якого вже знято.
Тим часом з ефіру Першого національного зникла не лише «Вечірня казка», право на формат якої, до речі, канал зареєстрував за собою як на торгову марку «На добраніч, діти», а й досить популярна програма «Поки дорослі сплять». На сайті каналу чимало обурених відгуків від батьків, чиї діти залюбки дивилися цю програму, яка саме й поєднувала приємне з корисним. На тому ж сайті є відгуки і про програму «Кумири та кумирчики». Пишуть, щоправда, лише ті, чиї діти-онуки-племінники знімалися в цих «масках-шоу», переважно запитуючи, коли викладуть відео з тим чи тим персонажем.
Напевне, в них усіх – міцні нерви і дуже специфічне почуття гумору. Проте радше за все – це такий собі різновид ексгібіціонізму як з боку дорослих, котрі тягнуть діток на кастинги, так і з боку дітей, котрі змалечку звикають до того, що коли тебе показали в телевізорі – ти зірка. Байдуже, що на екрані дитина тупо кривляється, викликаючи асоціації з дресированою мавпочкою. Її батькам-дідусям-бабусям-сестрам головне, щоб їхнє чадо потрапило по той бік екрана. Потім можна буде записати сюжет на відео й крутити гостям заміть давно немодних сімейних фотоальбомів.
Пригадую, коли на початку 2000-х на «Інтері» вперше з’явилися «Кумири та кумирчики», там цією програмою дуже пишалися. На каналі з тих часів усе круто змінилося, і «Кумирчики» змушені були поступитися місцем новим кумирам, уже без жодних лапок. Здавалося, формат поховано раз і назавжди, що в деяких тверезих телеглядачів і критиків викликало цілком закономірне полегшене зітхання. Проте варто було Іллі Ноябрьову посісти відповідальну посаду на Першому національному, як він одразу ж згадав про своїх «Кумирів та кумирчиків», де був ведучим, і оголосив кастинг серед безпосередніх щирих дітей віком до восьми років для участі в проекті. Ніхто й не сумнівався, що охочих знайдеться багато, тим паче якихось особливих вимог у вигляді вокальних чи танцювальних даних ніхто від дітей не вимагав. Головне, щоб вони вміли «цікаво мислити та вільно спілкуватися».
«Цікаво мислити», вочевидь, означає, що, коли маленького хлопчика запитують, ким він хоче стати, дитина відповідає: «Космонавтом!». Причому в програмі від 29 січня таку відповідь ведучий Ілля Ноябрьов почув від обох учасників «Кумирчиків» чоловічої статі. Один із них кривлявся під фонограму пісні Валерія Меладзе «Вот и кончилась тетрадь....», а другий не менш «успішно» зображав Елтона Джона. «Прикиди» в дітей були – мамо, ховайся: дорогі костюми та аксесуари, в яких нещасні жертви батьківських амбіцій виглядали, як актори театру ліліпутів, вибачте на слові. Надто ж уразила своєю «щирістю» мала Катруся. Дівчинка пародіювала (іншого слова просто годі й дібрати!) Лоліту, розвалившись на диванчику й виставивши на загальний огляд пухкеньку ніжку в білих колготках. Ніде правди діти, такий прийомчик цілком у дусі справжньої Лоліти, проте якщо в когось це викликає замилування, то, мабуть, зі смаками публіки щось негаразд.
З аргументами творців формату, мовляв, діти дуже люблять копіювати дорослих, і ми надаємо їм можливість зробити це привселюдно, можна було б і погодитися, якби не одне «але»: далеко не завжди варто виносити на широку публіку дитячі спроби побути в дорослій шкурі, які переважно придатні хіба що для домашніх концертів.
Враження, що діти, котрі наслідують своїх кумирів, уміють лише кривлятися, несподівано підтвердив і зірковий гість програми Олексій Мочанов, який так і сказав про одного з учасників: «Ніколи не бачив, щоб так кривлялися! Справжня мавпа!».
Від себе додам: дресирована. Бо ж це треба було з дитиною вчити характерні рухи під фонограму, примушувати її якось потрапляти в «плюсівку» або ж бодай подеколи вставляти слова з пісні, на яку замахнулися... Одне слово, зусиль на дресуру безневинних дітей витрачається чимало. От тільки питання: що це їм дає, окрім записаних на відео виступів, якими в майбутньому можна буде похвалитися перед власними дітьми?
Але ще велике питання, чи нинішні учасники «Кумирів та кумирчиків», повироставши, взагалі захочуть згадати свій дитячий досвід участі в такому шоу. Як і ті дитячі програми, що їх наразі може запропонувати Перший національний. Так, маленький привид Каспер – персонаж навіть симпатичний, але ж потойбічний, та ще й із геть іншої культури. І може навчити дитину хіба що хуліганських витівок у стилі «Школи страху», де й сам навчається. Мабуть, у Першого немає коштів на показ бодай мультиків про козаків, які чомусь давно регулярно демонструє канал «Россия». Та й на апгрейд «Вечірньої казки» грошей катма, адже, вочевидь, дуже витратилися на реєстрацію торгової марки. Тож дітям лишається хіба що й далі крутитися перед дзеркалом, прибираючи пози попсових співаків, або ж укотре переглядати «Телепузиків» чи «Мультик із Лунтіком» російського виробництва.
Источник: telekritika.ua
|
