Сервіс OTT-відео Divan.TV планує запустити інтерактивний канал і оголошує конкурс на створення концепції мовника в форматі entertation. Про це повідомив автор проекту Андрій Колодюк.
«В Україні, на мою думку, інтерактивного телебачення немає. Бо відсилання смс за 5 гривень - це не інтерактивне ТБ, а, як і раніше, лінійне, лише з додатковими можливостями, яке не залучає користувача в сам процес продакшену», - зазначив він.
Однак при цьому, за словами Колодюка, в світі активно запускаються інтерактивні мовники, які згодом заходять на супутник або кабель. Зокрема, це російський канал «Дождь».
Як зазначає пан Колодюк, сама платформа Divan.TV, яка передбачає інтеграцію телебачення, інтернету та електронної комерції, створена українськими інженерами, програмістами та розробниками і не є придбаним ліцензійним продуктом. Компанія працювала над ним упродовж трьох років, і тепер деякі європейські країни зацікавлені в його придбанні. Однак наразі Divan.TV вирішив зробити ставку на якісний телевізійний контент.
Конкурс триватиме з 9 серпня по 7 вересня 2012 року. Взяти участь у ньому може будь-хто, єдина умова - проживання на території України. Кількість учасників не обмежена. За словами пана Колодюка, в першу чергу він прагне знайти команду людей, які бажають реалізувати свою концепцію.
«Ми не влаштовуємо конкурс на паперову ідею. І не дуже в це віримо. Але ми віримо в те, що люди, які нададуть свою креативну та оригінальну концепцію, мають бажання її реалізувати», - зазначив Андрій Колодюк.
За його словами, Divan.TV буде спонсором проекту та надаватиме технологічну платформу. Конкретний бюджет майбутнього телеканалу пан Колодюк не розголошує, лише зазначає, що він відповідає бюджетові подібного проекту: «В Україні є тенденція робити канали під певні кошти. Однак ми розуміємо, що це не бюджет ефірного каналу. Реальну суму не називаю, бо не хочу обмежувати концепції. Професійна матеріально-технічна база в нас є. Ми не сподіваємось на те, що люди вдома робитимуть цей канал».
Новостворений проект буде мовити в інтернеті. Надалі його потрапляння до кабельних мереж чи на супутник залежить від того, чи матиме він популярність.
Новий мовник має бути інтерактивним, тобто враховувати можливості інтеграції каналу з соціальними мережами, голосування, рейтингування, організацію відеозв'язу/зворотного зв'язку від телеюзера в прямому ефірі.
«Щоб брати участь у програмах Савіка Шустера, не обов'язково бути в його студії. Існує інструмент, який дозволяє це робити зі свого дому. Коли дивишся «голос країни», то дуже хочеться особисто натиснути кнопку, але такого інтерактиву зараз немає, хоча він можливий. Наприклад, можливість натиснути цю кнопку чи проголосувати технологічно в нас є», - розказав Андрій Колодюк.
Також проект має відповідати інтересам користувачів сервісу Divan.TV: бути розрахованим на сімейну аудиторію від 10 до 60 років з можливістю інтеграції з соціальними мережами. Крім цього, новий мовник пропагуватиме контент самого сервісу.
Учасники конкурсу мають надіслати інформацію про себе та свою команду разом з контактами та фото. Надати оригінальне відеоесе тривалістю до 15 хвилин із описом концепції каналу (роботи прийматимуться також у форматі презентації PowerPoint, однак перевага надаватиметься відеоесе). Також учасники мають подати свій бізнес-план.
Переможець конкурсу отримає контракт від Divan.TV на реалізацію своєї ідеї.
На думку генерального директора М1 Валентина Коваля, технології ОТТ чи IРTV відкривають широке поле для творчості.
«Наприклад, можна знімати певний серіал не за одним сценарієм, а варіювати. Глядачам пропонується обирати: посваряться далі герої чи будуть разом. Люди голосують за певний варіант, і епізод вписується до сценарію. Це прив'язує глядачів до продукту та може бути достатньо ефективним, - зазначив пан Коваль. - Зараз у ток-шоу Кисельова та Шустера автори самі будують свою драматургію, якщо є інтерактив - то є можливість змінюватись під час проекту. Не акцентувати увагу на тому, що видається найголовнішим команді творців, а орієнтуватись на зацікавленість аудиторії».
А на думку Олексія Семенова, який працює над проектом Say.TV, інтерактивне телебачення може стати складовою концепцією суспільного мовлення. Зокрема, саме в цьому контексті він і розглядає свою телевізійну соціальну мережу Say.TV.
Також Валентин Коваль переконаний, що й ефірні канали згодом зможуть дозволити собі миттєвий зв'язок із аудиторією. Приміром, для ефірного телебачення існують платформи на зразок британської Sky, які дозволяють глядачам за допомогою пульта реагувати на те, що відбувається в ефірі. «Для Divan.TV це зможе стати реальністю вже сьогодні. Однак глядачів у них буде не так багато, щоб говорити про шалений успіх», - додав пан Коваль.
Але при цьому він наголошує, що інтернет охоплює невелику частину аудиторії, вони не можуть вплинути на загальну картину телеперегляду: «Нішеві, або невеликі канали з часткою меншою за 1%, мають щосекунди близько 30-100 тисяч глядачів. Але ми не знаємо, скільки людей дивляться одночасно певний канал на Divan.TV. Я підозрюю, що їх значно менше. Проникнення технологій, які використовує Divan.TV, не можна порівнювати з проникненням кабельного чи ефірного ТБ».
Цю думку поділяє й Олексій Семенов, який вважає, що той самий канал «Дождь» - це досить локальний продукт: «Усі знають про існування проекту, однак, назвіть хоч когось, хто цей канал дивиться? Я таких людей не знаю. Дивляться хіба що вибрані моменти. Мої знайомі Познер і Парфенов передивляються постфактум. Однак вони не роблять це онлайн».
На думку Андрія Колодюка, інтерактивний канал в Україні може вийти на самоокупність за 2-3 роки: «Канал "Дождь" починався з сотень тисяч доларів, а зараз за нього пропонують десятки мільйонів».
Однак Олексій Семенов вважає: для того, щоб подібний проект став прибутковим, він має орієнтуватись не лише на українську аудиторію, а й на глядачів колишніх країн СРСР. «Таким чином ви отримаєте велику кількість і споживачів, і генераторів контенту, і інтернет-користувачів, і рекламодавців. Тоді канал працюватиме. Цього ще ніхто не зробив, але зробить», - каже він.
А Валентин Коваль наголосив, що інтернет-канали можуть вдало заробляти за рахунок того, що пропонують рекламодавцям: «Divan.TV може робити не бродкастову рекламу для всіх одночасно, а пропонувати глядачеві конкретні продукти, враховуючи його активність і зацікавленість. Зазвичай така реклама коштує дорожче, бо приходить саме до тієї людини, яка шукає конкретний товар». Але проектам необхідно вийти на сотні тисяч користувачів, тому запуск таких мовників пан Коваль вважає інвестицією в майбутнє.
Ще одним викликом для інтернет-каналу є якість контенту. Адже для того, щоб глядач із цікавістю дивився ту чи іншу програму, вона має бути зроблена не гірше за ефірну. «У інтернет-телебачення немає витрат на просування себе в кабелі та розповсюдження сигналу. Але витрати на виробництвоя якісного шоу мало чим відрізнятимуться від витрат каналів на звичайне шоу. Звісно, інтернет-канал не зніматиме проект рівня «Х-фактора», «Голосу країни» чи «Битви композиторів». На ці шоу витрачаються мільйони, а їх у інтернеті не заробиш», - зазначив Валентин Коваль. Тому він вважає, що собівартість виробництва інтернет-каналу буде не менша за ефірний канал.
Нагадаємо, сервіс OTT-відео Divan.TV - це платформа, яка дає можливість приєднати до телевізора велику кількість зовнішніх сервісів. Користувач має доступ до низки каналів телебачення, колекції фільмів, музики, караоке. Через інтерфейс, який виводиться на екран телевізора, є можливість відправити SMS, спілкуватись у чаті з іншими людьми, коментувати, користуватись соціальними мережами, переглядати сайти, дивитися відео на YouTube, замовляти різноманітні товари та сервіси (що інтегровані в Divan.TV), наприклад, книги, продукти харчування, квитки тощо.
Источник: Телекритика
|
