Сьогодні рекламний бізнес набрав таких обертів, що, вийшовши на вулицю, де на кожному кроці – бігборди, буклети, вивіски, або сидячи вдома перед телевізором, кожен стає експертом в будь-якій галузі. Дізнаєшся, де краще одягнутись, де смачніше попоїсти і чим лікуватись від усіляких хвороб. Після такої фільтрації мозку в екстреній ситуації скористаєшся саме отриманими з телебачення знаннями, а не здоровим глуздом.
Проте у випадку з лікарськими засобами недобросовісна реклама останніх може бути відповідальна за ваше життя. І все ж це не заважає рекламі бути рушійною силою при виборі ліків. Хоча в нашій країні цим, здається, мало-хто переймається.
Самолікування – наслідок реклами
Як і у випадку з будь-яким іншим товаром, реклама лікарських засобів є розкручуванням бренду чи нового препарату, часто такого, що не користується популярністю, але потребує збільшення обсягів продажів. Довірливий споживач, у свою чергу, сприймає рекламну інформацію за чисту монету і, не замислюючись, вдається до самолікування. Широко розрекламовані препарати зазвичай не такі вже дешеві, оскільки в їх ціну ще вкладено й витрати на рекламу. Уявіть собі, скільки коштував би перекис водню, якби на кожному третьому сіті-лайті в місті красувалась його реклама.
Проте висока ціна – це ще не найстрашніше. В більшості випадків, витративши шалені кошти на «медикаменти з реклами» і не отримавши бажаного результату, хворий врешті все одно звертається до лікаря. От у цьому і полягає наша біда, що ми сліпо довіряємо рекламі, а про лікарів забуваємо взагалі. Найбільшою помилкою є те, що аптеки продають такі розрекламовані лікарські засоби без рецепта. Хворий, почувши з реклами про схожі на власні симптоми на кшталт – головний біль, слабкість, сам собі ставить діагноз і купує чудо-препарат. І рідко-хто задумується про достовірність поставленого діагнозу і про те, що він, можливо, лікується від неіснуючого захворювання. А згідно із законодавством, реклама ліків зобов’язана містити інформацію про протипоказання та необхідність консультації з лікарем.
Відповідальність перед законом
Як і будь-яка інша діяльність, рекламування лікарських засобів регулюється на законодавчому рівні. Згідно із Законами України «Про лікарські засоби» та «Про рекламу» недобросовісною рекламою вважається така, що внаслідок неточності, двозначності, перебільшування, замовчування інформації вводить або може ввести в оману споживачів реклами, що несе загрозу їхньому здоров’ю. Процедура визнання факту недобросовісної реклами лікарських засобів здійснюється у таких випадках:
– якщо до МОЗ надійшла заява від споживача реклами лікарських засобів про факт завдання нею шкоди для здоров’я;
– якщо в процесі проведення нагляду за рекламою лікарських засобів виявлено факти порушення вимог МОЗ щодо змісту інформації, яка може міститися в рекламі ліків.
Недобросовісна реклама лікарських засобів заборонена законом.
Оновлений Закон України «Про рекламу» зняв відповідні обов’язки з Міністерства охорони здоров’я, котре раніше видавало дозвіл на рекламу, що включав ще й затвердження рекламних матеріалів Державним фармакологічним центром. Його фахівці вивчали можливі побічні ефекти від дії того чи іншого препарату й надавали рекомендації, як краще скласти рекламний текст. Зараз питаннями контролю за рекламою ліків на телебаченні й на шпальтах газет та журналів займаються Антимонопольний комітет, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та Департамент Держстандарту. Проте, за словами експерта з питань реклами лікарських засобів Ганни Григор’євої, порушників закону ще жодного разу не було покарано. Звісно, споживач у випадку, якщо лікарський засіб йому не підійшов, не буде звертатись до Антимонопольного комітету, а побіжить до лікаря за правильним діагнозом і рецептом.
Україна – не Європа
Усім відомо, що за кордоном так просто, без рецепта, жодна аптека вам не відпустить лікарські засоби. Більшість країн світу визнала, що медпрепарати – це специфічний товар, і популяризувати його треба обережно. В розвинених країнах придбати ліки без рецепта неможливо – за цим ретельно стежать контролюючі органи. Виробники реклами в таких країнах, популяризуючи піґулки і настоянки, радять звернутися по детальнішу інформацію до фахівця.
На території країн Європейського Союзу відповідно до Директиви №92/28/ЄЕС реклама медикаментів та лікарських засобів окрім загальнообов’язкового ліцензування, достовірності, етичності має відповідати також іншим обов’язковим вимогам (обов’язковість вказівки про необхідність ознайомлення з показаннями щодо застосування, наявність інформації про пакування тощо). В ЄС встановлено заборону на використання образу медиків у рекламі ліків.
Таким чином, рекламі лікарських засобів варто приділити уваги не менше, ніж, наприклад, алкоголю чи тютюну. Публікації та тексти реклами лікарських засобів повинні виходити з-під рук лікарів-фахівців. Обов’язково повинно вказуватись на необхідність консультації з лікарем перед уживанням лікарських засобів. Можна було б під рекламою ліків (як на пачці сигарет пишуть «Міністерство охорони здоров’я попереджає...»), застерігати, що застосування їх без рекомендації фахівця небезпечне для здоров’я .
Тетяна Яковлєва, «Вечірній Київ»
Источник: Телекритика
|
