12 березня Верховна Рада України зареєструвала законопроект Андрія Шевченка про внесення змін та доповнень до закону «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України».
Законопроект складається з 4 розділів і 10 статей. Розділ І «Загальні положення» визначає цілі Суспільного мовлення, його статус, закладає гарантії незалежності його редакційної політики; розділ ІІ законопроекту описує органи управління та контролю Суспільного мовлення; розділ ІІІ визначає особливості фінансово-господарчої діяльності Суспільного мовлення; розділ IV містить перехідні та прикінцеві положення, які регламентують механізм реформування державних телерадіоорганізацій у Суспільне мовлення України.
Автор законопроекту, Андрій Шевченко, переконаний, що за нинішньої ситуації проект може швидко пройти перше читання і бути прийнятим у другому – ще на цій сесії Верховної Ради, що триватиме до липня: «Наразі є працюючий парламент, який почав голосувати за закони, що напрацьовувалися роками, і я думаю, що це хороший шанс для закону про суспільне мовлення почати рухатися. Ми розуміємо, що перед другим читанням доведеться вирішувати ті ключові питання, по яких було найбільше дискусій. Це і формування Наглядової ради, і фінансування, яким чином гарантуватиметься незалежність СМ. Тому я вважаю, що треба якнайшвидше пройти перше читання, щоб ми отримали структуру законопроекту і готували вирішення дискусійних питань до другого читання».
Також пан Шевченко зауважує, що цей законопроект відтворює логіку закону «Про національну теле- і радіокомпанію», зареєстрований ним же влітку минулого року: «Я взяв саме ту логіку і структуру, яку ми виписали тоді, але поширив її не лише на НТКУ та НРКУ, а на всю систему СМ. Тому після того, як цей закон буде ухвалений і набуде чинності в нас на базі всіх державних телеорганізацій (це НТКУ, НРКУ, УТР, “Культура”, ОДТРК) з’явиться потужна цілісна система суспільного мовлення».
Цього ж дня було зареєстровано й законопроект Віктора Уколова «Про мораторій на відчуження приміщень і майна редакцій ЗМІ, засновниками яких є редакційні колективи». Законопроектом пропонується встановити заборону на відчуження приміщень і майна редакцій засобів масової інформації, засновниками яких є трудові колективи, на час розробки та подання до Верховної Ради України законопроекту «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
«Телекритика»
Наводимо повний текст законопроекту:
Проект
вноситься народним депутатом України
А. В. Шевченком (№180)
ЗАКОН УКРАЇНИ
про внесення змін та доповнень до Закону України
“Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України”
(нова редакція)
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Закону України “Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України” зміни та доповнення, виклавши його у такій редакції:
ЗАКОН УКРАЇНИ
“ПРО СУСПІЛЬНЕ МОВЛЕННЯ УКРАЇНИ”
З метою забезпечення права громадян на свободу думки i слова, на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите i вільне обговорення суспільних питань, створюється Суспільне мовлення України.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Суспільного мовлення України
Основними завданнями Суспільного мовлення України є:
а) повне і неупереджене інформування аудиторії про суспільно значимі події в Україні та за кордоном, у тому числі про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, про діяльність політичних партій та об‘єднань громадян, культурне, релігійне, спортивне життя;
б) оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу його життю чи здоров'ю;
в) сприяння якнайповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб різних верств населення;
г) сприяння консолідації українського суспільства через міжнаціональне та міжконфесійне взаєморозуміння;
ґ) створення та поширення економічних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, а також програм для дітей та юнацтва;
д) сприяння розвитку української мови та культури, а також мов та культур національних меншин;
е) забезпечення високих стандартів толерантності, поваги до людини, її честі та гідності, поваги приватного життя, його таємниці;
є) впровадження і дотримання високих стандартів журналістики;
ж) надання у встановленому законодавством порядку ефірного часу для ведення передвиборної агітації;
з) сприяння зміцненню авторитету України у світі.
Стаття 2. Програмна діяльність Суспільного мовлення України
Суспільне мовлення України має редакційну незалежність. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, об'єднань громадян, інших юридичних осіб та окремих громадян у здійснення творчої діяльності Суспільного мовлення України, у його програмну та редакційну політику забороняється.
Стаття 3. Статус Суспільного мовлення України
Суспільне мовлення України є державною установою, яка створюється Кабінетом міністрів України і Статут якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Суспільне мовлення України реєструється у відповідних територіальних органах влади, має свою печатку, є суб’єктом господарської та інформаційної діяльності. Суспільне мовлення України не може бути реорганізоване в юридичну особу з іншою організаційно-правовою формою.
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ
Стаття 4. Рада Суспільного мовлення України
1. Керівним колегіальним органом Суспільного мовлення України є його Рада. Рада Суспільного мовлення України діє в інтересах народу України та виконує всі повноваження, які за законодавством України належать власникам (учасникам) телерадіоорганізації.
2. Рада Суспільного мовлення України має такі повноваження:
затверджує програмну та редакційну політику Суспільного мовлення України та контролює їх дотримання;
затверджує щорічний звіт про результати діяльності Суспільного мовлення України, оприлюднює його та надсилає Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету міністрів України, Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення;
подає пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності Суспільного мовлення України;
обирає та звільняє директора Суспільного мовлення України;
здійснює контроль за адміністративною та фінансовою діяльністю директора Суспільного мовлення України;
затверджує бюджет Суспільного мовлення України та контролює його дотримання;
виконує інші функції відповідно до законодавства та Статуту Суспільного мовлення України.
Стаття 5. Склад Ради Суспільного мовлення України
1. До складу Ради Суспільного мовлення входить 17 осіб. Засідання Ради є повноважними за умови присутності не менше 10 її членів.
2. Персональний склад Ради Суспільного мовлення України формується так: 9 осіб обираються Верховною Радою України, 4 особи призначаються Президентом України, 4 особи обираються конференцією представників об’єднань громадян, що діють у сфері свободи слова, журналістики та засобів масової інформації і мають не менш ніж 2 річний досвід діяльності на день обрання членів Ради. Проведення конференції представників об‘єднань громадян забезпечує Державний комітет телебачення і радіомовлення України або інший орган влади, уповноважений Кабінетом міністрів України.
3. Члени Ради виконують свої повноваження 3 років і не можуть бути відкликані.
Стаття 6. Директор Суспільного мовлення України
Поточне управління Суспільним мовленням України здійснює директор Суспільного мовлення України, який:
відповідає перед Радою за дотримання програмної та редакційної політики Суспільного мовлення України;
щоквартально звітує з питань діяльності Суспільного мовлення перед його Радою;
відповідає за підготовку щорічного звіту про діяльність телерадіоорганізації;
організовує виробничо-господарську та соціально-побутову діяльність телерадіоорганізації, а також забезпечує ефективне використання і збереження закріпленого за нею державного майна;
призначає та звільняє працівників телерадіоорганізації, визначає на умовах, передбачених законодавством, форму та систему оплати праці працівників телерадіоорганізації та інших осіб, що залучаються до роботи, в установленому порядку вирішує питання щодо їх заохочення або притягнення до відповідальності;
підписує колективний договір від імені адміністрації телерадіоорганізації;
у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників телерадіоорганізації, організовує та забезпечує їх виконання;
є повноважним представником телерадіоорганізації, діє без довіреності від її імені;
заключає угоди від імені телерадіоорганізації, з урахуванням особливостей встановлених цим Законом та Статутом;
самостійно вирішує інші питання діяльності телерадіоорганізації (за винятком тих, що віднесені до компетенції Ради), якщо інше не передбачено законодавством.
Стаття 7. Призначення та звільнення директора Суспільного мовлення
Директор Суспільного мовлення України призначається на посаду і звільняється з посади рішенням Ради Суспільного мовлення, ухваленим не менше ніж 10 голосами її членів. Директор Суспільного мовлення України обирається на конкурсній основі строком на 3 роки.
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬНОГО МОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
Стаття 8. Фінансування Суспільного мовлення України
Фінансування Суспільного мовлення України фіксується окремим рядком у Державному бюджеті України. Частка, що передбачає фінансування Суспільного мовлення, у Державному бюджеті України не може бути меншою за сумарну частку, що визначає фінансування всіх державних телерадіоорганізацій України, у Державному бюджеті року ухвалення цього Закону.
Стаття 9. Господарча діяльність Суспільного мовлення України
Суспільне мовлення України має право займатися господарською діяльністю. Всі кошти, отримані від господарської діяльності, спрямовуються на виконання завдань організації, визначених у цьому Законі. Суспільне мовлення України має статус неприбутковості.
Стаття 10. Річний звіт Суспільного мовлення України
1. Щороку до 1 березня Суспільне мовлення України готує звіт про результати його діяльності за попередній рік.
2. Звіт повинен містити загальну інформацію про діяльність Суспільного мовлення України за попередній рік, а також:
інформацію про дотримання програмної та редакційної політики, пропоновані зміни до неї;
інформацію про структуру організації, штатний розпис та реальну кількість працівників;
персональний склад керівництва Суспільного мовлення;
відомості щодо розмірів та структури доходів та витрат за звітний рік;
інформацію про стан основних фондів;
інформацію про постачальників послуг та вартість послуг;
перелік організацій, що виробляли програми на замовлення Суспільного мовлення України, назви програм та вартість їх виробництва;
інформацію про заробітну плату керівництва телерадіоорганізації;
бюджет на поточний рік;
іншу інформацію, визначена Радою.
3. Після затвердження щорічного звіту Радою Суспільного мовлення його оприлюднюють (у тому числі, на інтернет-сайті Суспільного мовлення) і надсилають Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету міністрів України, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.
РОЗДІЛ IV. ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Внести такі зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 10, ст. 43):
1) абзац десятий статті 1 виключити;
2) абзац сорок другий статті 1 викласти в такій редакції:
«Суспільне мовлення України – організаційно-правова форма некомерційного телебачення і радіомовлення, засади діяльності якої визначено Законом України "Про Суспільне мовлення України";
3) частину першу у статті 11 викласти у такій редакції:
«1. Структуру національного телебачення і радіомовлення України становлять: Суспільне мовлення України, комунальні телерадіоорганізації, приватні, незалежно від способу розповсюдження програм, громадські та інші телерадіоорганізації, засновані відповідно до вимог законодавства України.»
4) у частині другій статті 12:
абзац другий замінити двома абзацами такого змісту:
«органами державної влади (крім Суспільного мовлення України)»;
«органами місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації»;
у зв’язку з цим абзаци третій-шостий вважати відповідно абзацами четвертим-сьомим;
5) статті 13, 14 виключити;
6) статтю 15 викласти у такій редакції:
«Стаття 15. Суспільне мовлення
1. Порядок створення, статус, діяльність, порядок формування керівних органів Суспільного мовлення України визначаються Законом України "Про Суспільне мовлення України»;
7) у статті 49:
у частині 1 слово «Державні» замінити на слова «Суспільне мовлення України»;
у частині 4 слова «державні телерадіоорганізації надають» замінити словами «Суспільне мовлення надає»;
частину 5 виключити.
3. Кабінету Міністрів України:
1) протягом трьох місяців після набуття чинності цим Законом затвердити Статут Суспільного мовлення України;
2) протягом шести місяців після набуття чинності цим Законом забезпечити приведення у відповідність із ним нормативно-правових актів Кабінету міністрів та інших органів влади;
4. Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету міністрів України: забезпечити формування першого складу Ради Суспільного мовлення України впродовж трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Конференцію представників об‘єднань громадян для обрання членів Ради проводить Державний комітет телебачення та радіомовлення України (або інший орган, уповноважений на це Кабінетом міністрів України) із залученням членів Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.
5. Упродовж трьох місяців після свого першого засідання Рада Суспільного мовлення України на конкурсній основі обирає директора Суспільного мовлення. Директор організовує реєстрацію юридичної особи «Суспільне мовлення України» в порядку, визначеному законодавством.
6. Кабінету міністрів України, Фонду державного майна України, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим:
забезпечити організаційний, правовий та методичний супровід ліквідації та передачі на баланс Суспільного мовлення України майна та коштів державних телерадіокомпаній:
Національної телекомпанії України,
Національної радіокомпанії України,
Державної телерадіокомпанії „Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення”;
Державної телерадіокомпанії «Культура»;
Київської державної телерадіокомпанії;
обласних державних телерадіокомпаній;
Державної телерадіокомпанії «Крим».
7. Національній Раді з питань телебачення і радіомовлення:
1) протягом трьох місяців після набуття чинності цим законом розробити порядок переоформлення ліцензій на мовлення, якими користувалися державні телерадіокомпанії, що ліквідуються згідно з цим Законом, на Суспільне мовлення України;
2) упродовж шести місяців з дня затвердження статуту забезпечити оформлення ліцензій на мовлення Суспільного мовлення України.
Источник: Телекритика
|
