1 квітня о 12.00 в Україні розпочинається цифрове наземне мовлення в стандарті MPEG 4.
Компанія «Українська цифрова телемережа» (УЦТМ), яка має ліцензію провайдера цифрового мультиплексу МХ-4, 1 квітня о 12.00 розпочинає мовлення у стандарті MPEG 4. І це не першоквітневий жарт.
Інтригу із запуском першої цифрової ефірної телемережі (DVB-T; MPEG 4) підігрівало те, що вона мала з'явитися ще рік тому. Приблизно тоді ж Національна рада провела і конкурс серед телекомпаній на мовлення в мультиплексі МХ-4. За умовами конкурсу усі мовники, що в ньому перемогли, мали вийти в ефір через два місяці після готовності мережі. Тобто УЦТМ мала запустити мережу минулого квітня, а минулого червня ми мали побачити нові телеканали - переможці. Адже, як відомо, 2 квітня 2008 року ліцензії на мовлення здобули М2, «УНІАН-ТБ», а також 8 невідомих ринку телеканалів - «Берегиня», «Цукор», «Котигорошко», «5:0», «Класика, «Мандрівник», «К» і «Штепсель», залишивши без «цифри» багатьох відомих на ринку гравців.
Проте швидко казка мовиться, та нескоро діло робиться. Із заявою про відкладення термінів запуску мережі УЦТМ тричі зверталася до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тим часом стало відомо, що до її засновників має відношення вископоставлений чиновник - голова президентського секретаріату Віктор Балога. Офіційно причини для відтермінування запуску мережі називалися такі: проблеми із отриманням офіціальних дозволів на використання частот від частотників (УДЦР) та неготовність мовників, які отримали ліцензії Нацради на мовлення в МХ-4. Ідеться про те, що в УЦТМ не було ані технічних документів на побудову мережі, ані контенту, який треба в цій мережі транслювати. Не поспішала і держава з затвердженням державної програми переходу на цифрове мовлення, а відтак і з державними інвестиціями в майбутню «цифру».
Тим часом Концерн РРТ розбудував інфраструктуру для передачі цифрового сигналу у чотирьох зонах (70 і 74 на Одещині та 17 і 18 під Києвом). Що ж до контенту, то у зв'язку з неготовністю мовників надати провайдерові сигнал для трансляції Національна рада щойно на засіданні 31 березня ухвалила компромісне рішення надати УЦТМ дозвіл тимчасово транслювати інші канали.
Із запитаннями щодо запуску мережі ТК звернулася до генерального директора компанії УЦТМ Наталії Чобітько-Сапоненко.
- Пані Наталю, які технічні завдання ставить перед собою УЦТМ, запускаючи сигнал в MPEG 4?
- По-перше, ми маємо ліцензію і хочемо працювати. Попри все, треба потроху привчати глядачів до того, що можна мати якісний цифровий сигнал з ефіру. Ми включаємо 24 передавачі - 70 та 74 зони в Одеській області, та 17 й 18 у Київській. У Києві нас можна буде дивитися на 51 ТВК, де мовила компанія УЦТМ у рамках цифрового експерименту. Тільки тепер для цього потрібен буде перетворювач MPEG 4, а не MPEG 2. По-друге, ми запускаємо одночасно 10 каналів. Наскільки це вийде - питання. Технарі кажуть, що гарантують якісне поширення дев'яти каналів, але в нас у ліцензії - 10 мовників. Завтра починаємо тестувати, якою буде якість трансляції десяти мовників на одному каналі.
- Які канали 1 квітня вийдуть в ефір?
- З тих каналів, які значаться в нашій ліцензії, лише М2. Інші канали відмовили надати нам сигнал. Причин не пояснювали. Проте ми вчасно звернулися до Нацради з проханням дати нам тимчасовий дозвіл на трансляцію інших каналів. Отже, завтра ми запустимося з «Інтером», «1+1», ТВі, «Мюзік Бокс», «Гумор ТБ» (вночі «Бабай ТБ»), «Мегаспорт», «Футбол» (щоправда, в нас є деякі проблеми з доставкою сигналу), «Культурою», ТОНІСом. Скажу відверто, я надсилала листи до усіх рейтингових телеканалів, щоб сформувати такий пакет, який би міг зацікавити глядача. Ми надсилали пропозиції понад 30 компаніям, але інтерес виявили далеко не всі.
- В чому причини відмов телекомпаній від експерименту?
- У кожного каналу була своя причина відмови. Хтось аргументував, що трансляція коштує задорого, хтось казав - мовляв, що це нам дасть: глядацької аудиторії майже немає, піплметрів - і поготів.
- Якою є потенційна аудиторія MPEG 4?
- Наскільки мені відомо, десь 4 тисячі сет-топ-боксів пішло на Одещину. Це ті перетворювачі сигналу, які було закуплено Одеською обласною державною адміністрацією для малозабезпечених сімей. У Києві десь з грудня продаються сет-топ-бокси Strong, але, на жаль, конкретної цифри - скільки продано таких приладів на українському ринку - нам ніхто назвати не зміг. Ще важлива інформація, що в плазмових телевізорах LCD 2008-го року виробництва є вмонтований перетворювач MPEG 4. Але телекомпанії ж цікавить не так глядацька аудиторія сама по собі, як та, яку вимірює Gfk-Ukraine. Поки не буде в цій мережі піплметрів, вона не цікавитиме рекламодавців, а відтак і великі телекомпанії.
Леся Ганжа
Источник: Телекритика
|
