Вони допомагають жити у ритмі, заощаджуючи час. Проте, великі навантаження на електромережу можуть не тільки спричинити стрибки напруги, а й вивести з ладу вартісну техніку. Що робити? Для запобігання цієї проблеми є чудове рішення — стабілізатор напруги для власного будинку.
Стабілізатор напруги: особливості
Стабілізатор напруги — прилад, який перетворює електричну енергію при коливаннях напруги на вході до потрібного (заданого рівня) на виході. Таке обладнання може продукувати постійну та змінну напругу. Стабілізатор забезпечує стабільну роботу будь-якої техніки в при зміні напруги. Прилад слугує провідником від електромережі до приладів, які споживають електроенергію.
Стабілізатори напруги для використання у побуті вирішують завдання:
вирівняти напругу, у разі підвищення, до потрібного рівня (у межах 220-230 В);
у разі значних перепадів (нижче 150 та вище 265В) забезпечують відключення.
Для побутового використання та забезпечення стабільного живлення підходять мережеві та магістральні стабілізатори.
Мережеві стабілізатори потрібні для окремих пристроїв та живляться від звичайної розетки. Майстри з ремонту побутової техніки часто рекомендують встановлювати такі стабілізатори для холодильників, бойлерів чи іншого обладнання.
Магістральні стабілізатори призначені для забезпечення стабільної роботи всіх приладів у будівлі, які живляться від мережі, включаючи освітлення. Такий пристрій встановлюється на весь будинок. Джерело живлення — центральна магістраль. Потужність магістрального стабілізатора перевищує 5 кВт. В середньому для будинку беруть на стабілізатор напруги на 9 кВт
Стабілізатори: використання
Найчастіше для побутових потреб використовують ступеневі стабілізатори. Це достатньо бюджетний варіант для дому. Такі стабілізатори працюють за принципом реле та підтримує високу точність регулювання. Реле знаходиться всередині корпусу або в платі.
Кращі характеристики:
компактність;
достатній діапазон регулювання напруги на вході;
стабільність при перевантаженні ( короткотривалому та повторному);
витримка температурного режиму (-20 до + 40 ° С);
низький рівень чутливості;
великий термін експлуатації (до 10 років).
Недоліки:
Електронні стабілізатори
Електронні стабілізатори мають 2 частини (силову та керуючу).
Переваги електронних стабілізаторів:
тривалий термін експлуатації;
миттєва реакція на зміну напруги на вході (приблизно 20 мс);
висока точність процесу регулювання;
безшумна робота.
Недоліки електронних стабілізаторів:
Найчастіше електронні стабілізатори використовують для побутових потреб приватних домоволодінь, дач або заміських котеджів. Цей прилад може захистити від перепадів напруги холодильник, котел або іншу дрібну техніку.
Електромеханічні стабілізатори
Електромеханічний стабілізатор може бути мережевим або магістральним (залежно від потужності). Такі прилади мають у своєму складі автотрансформатор.
Характерні особливості:
достатньо широкий діапазон вхідної напруги (у межах від 130 до 260 В);
високий рівень стійкості до перевантажень;
відсутність спотворення вихідної напруги;
низький рівень чутливості до частоти струму та перешкод.
Недоліки електромеханічних стабілізаторів:
не працюють при низьких температурах;
відносно повільна швидкість стабілізації;
специфічний шум під час роботи, який збільшується зі зміною потужності.
Як підібрати стабілізатори напруги
Вибір стабілізаторів напруги для власного будинку потрібно розпочинати із розрахунку потреби та ключових характеристик приладів. А саме:
Якщо у вашому будинку знаходяться тільки звичайні побутові прилади, цілком достатньо встановити однофазні стабілізатори (220В). Якщо у будинку є обладнання, що потребує живлення від мережі 3х380 В (для зварювальних апаратів, насосів тощо), тоді потрібно обирати трифазний стабілізатор.
Потужність розраховуємо, виходячи із сукупного споживання наявних та робочих електроприладів. Інформація міститься у документації до техніки. Потужність стабілізатора має перевищувати сумарний обсяг включеної техніки у 3-5 разів. За інших обставин буде спрацьовувати захист стабілізатора.
Наявні прилади, які виступають перетворювачами енергії на ресурс (світло і тепло) і є активним навантаженням (кВт). Вони не потребують врахування коефіцієнту похибки.
Ваш стабілізатор служитиме значно довше, якщо обрати той, який має запас потужності на рівні 20%. Такий стабілізатор легко витримає додаткове включення приладів.
Прийнятний діапазон роботи для стабілізаторів, який здатний коригувати напругу – 130-270 В. Для правильного розрахунку діапазону варто протягом кількох днів у різний час доби включати максимальну кількість приладів для проведення замірів. Крайні значення і є діапазоном.
Домашні побутові прилади, у більшості випадків, працюють при стабільній напрузі 220 В ±5-7%. Інша ситуація з освітлювальними приладами – не більше 3%.
Як встановити
Стабілізатори для використання у домашніх умовах встановлюються на стіні або на підлозі. При роботі стабілізатор нагрівається, тому вентилятори мають працювати. Тому, встановлюючи стабілізатор, не обирайте надто щільні місця. Не варто встановлювати прилад у вологих приміщеннях або у місцях, де часто змінюється температура повітря. Стабілізатор потрібно встановлювати, виключно, на ті прилади, які потребують постійної напруги.
Отже, для приватного будинку чи квартири підходить:
електронний стабілізатор – для захисту дорогих побутових приладів;
електромеханічний – при невисоких перепадах напруги та відсутності надмірних навантаженнях;
релейний стабілізатор – для заміських будинків та котеджів, які потребують періодичного використання електричних котлів, бойлерів чи зварювальних апаратів.
Якщо запуталися, в різномаїті вибору, то рекомендуємо інтернет магазин електротехніки - стаб.укр
|
